Росія розпочинає набір кубинських громадян для участі у війні: ЗМІ виявили, які переваги це надає Путіну.
Українські чиновники попередили, що вже незабаром на боці Росії в Україні можуть воювати до 25 000 кубинців. У такому разі вони стануть найбільшим контингентом іноземних найманців на полі бою, перевищивши кількість солдатів із КНДР. Для РФ участь кубинців у війні вигідна з декількох причин, серед яких як збереження власної живої сили, так і політичні мотиви.
Росія активно залучає кубинських найманців, оскільки це відповідає її інтересам, повідомив Андрій Юсов, представник Головного управління розвідки Міністерства оборони України. Цю інформацію оприлюднив Forbes.
"Якщо іноземець вмирає, то немає соціальних виплат і жодної відповідальності; в Росії немає родичів, які б протестували проти війни; і, звісно, менше загиблих російських солдатів," - зазначив він під час виступу перед членами Конгресу США 19 вересня.
Чому кубинці воюють за РФ
Для численних кубинців привабливість роботи в якості найманців полягає в фінансових перевагах. Їм обіцяють щомісячні доходи близько 2000 доларів, що значно перевищує середню зарплату на Кубі. Внаслідок цього тисячі людей вже, як повідомляють, уклали контракти, щоб вирушити на фронт.
Куба зараз стикається з істотною економічною та енергетичною кризою. За словами Крістіни Лопес-Готтарді, доцентки Центру Міллера в Університеті Вірджинії, середній місячний дохід на острові складає близько 20 доларів.
Деякі кубинці стверджують, що їх обманули обіцянками працевлаштування на будівельних проектах у Росії, але насправді їх направили на фронт.
Гавана заперечує пряму причетність до вербування Росією своїх громадян, але аналітики стверджують, що такі масштаби були б неможливими без мовчазної згоди кубинської влади.
Потреба чи стратегічний крок у політиці?
Народна депутатка України Олександра Устінова заявила, що розгортання кубинських найманців в Україні - це для РФ питання політики, а не необхідності.
"Переміщення військ з Північної Кореї та Куби слід розглядати як політичні сигнали, а не як свідчення нестачі російських сил. Росія залучила близько 20 тисяч кубинських військових, з яких понад тисячу вже беруть участь у бойових діях в Україні, і ми ліквідували близько 40 з них. У нас є їхні паспорти як підтвердження. Це стратегічний крок, щоб продемонструвати, що вони мають надійних союзників," - зазначила вона.
За словами Устінової, залежність Росії від авторитарних союзників є частиною ширшого розколу, який змінює світову політику.
"Сучасний світ все більше поділяється на демократичні держави та авторитарні режими, такі як Росія, Іран і Північна Корея. Коли Росії необхідно залучити додаткові 10 000 військових, її союзники готові їх надати. Натомість Північна Корея отримує значно менше допомоги; їх в основному використовують як одноразовий ресурс у війні," - підкреслила політикиня.
Тим часом мотивація Куби є як економічною, так і ідеологічною. Важливим є те, що РФ дуже добре платить кубинським найманцям.
"У випадку їхньої загибелі, їхні дружини отримають значні статки. Якщо ж вони залишаться живими, то перетворяться на заможних героїв. Зрештою, Куба отримає необхідні фінансові вливання, і влада зможе визнати свою роль у цьому процесі," - зазначив Олександр Мотиль, професор політології в Університеті Рутгерса.
Він додав, що залежність Росії від таких партнерств відображає більш фундаментальну слабкість.
"Формування підрозділів із солдатів з країн, таких як Куба, Північна Корея, африканські держави та регіони Центральної Азії, свідчить про певну вразливість, а можливо, й про відчай. Як зазначає Мотиль, Путін усвідомлює, що росіяни все менше бажають жертвувати своїм життям без причини, тому він відкриває можливість іноземцям брати участь у бойових діях замість них."
Вісь авторитарної підтримки
Залежність Російської Федерації від іноземних найманців виходить за межі простого використання людських ресурсів. Це підкреслює формування все більш потужного військового альянсу, який об'єднує Росію, Північну Корею, Іран, Венесуелу та, нещодавно, Кубу. Ці режими активно обмінюються зброєю, технологіями та бойовим досвідом.
"Північна Корея та Іран також отримують вигоду від співпраці з Росією, зокрема, через обмін технологіями. Є ймовірність, що Північна Корея отримує підтримку для просування своєї ядерної програми, зокрема, у створенні підводних ядерних ракет", - зазначив Люк Коффі, старший науковий співробітник Інституту Гудзона.
Українські експерти в галузі військової аналітики зазначають, що це співробітництво має значно глибше значення, ніж просто економічні угоди. Воно формує поле битви як спільну "платформу" для авторитарних режимів, які ведуть військові дії.
"У Путіна не бракує людських ресурсів, адже він щойно мобілізував ще 130 000 чоловіків. Насправді, партнери Росії прагнуть долучитися до бойових дій. Північнокорейці, кубинці та китайці на фронті не лише для того, щоб підтримувати Росію, але й для здобуття досвіду в сучасній війні, зокрема у використанні безпілотників", - зазначив Білл Коул, засновник та генеральний директор Інституту миру через силу.
Загроза полягає в тому, що найманці набувають бойових навичок, які можуть бути використані в інших конфліктах в Європі, Латинській Америці та Азії.
Таким чином, для Кремля залучення кубинських та північнокорейських найманців є зручним способом ведення війни, який дозволяє мінімізувати негативну реакцію всередині країни. А для його партнерів це безпрецедентна можливість вивчати та переймати тактику застосування сучасних безпілотників та радіоелектронної боротьби.
Як повідомляв OBOZ.UA, останніми тижнями українські чиновники попереджали американських законодавців про зростання масштабів вербування Росією кубинських найманців для бойових дій в Україні. Наразі відомо про те, що до 5000 кубинців воюють разом із росіянами проти наших Сил оборони.
