Трамп "повинен діяти терміново". У Вашингтоні закликають до посилення санкцій щодо Росії у відповідь на атаки на українські міста.
ВАШИНГТОН - Нова хвиля руйнівних атак з боку Росії на цивільну інфраструктуру українських міст підсилює двопартійні заклики у Вашингтоні до президента США Дональда Трампа застосувати нові широкі санкційні механізми проти Москви. Законодавці вважають, що збільшення економічного тиску може підтримати зусилля, спрямовані на припинення конфлікту.
Згідно з інформацією від українських офіційних осіб, 28 вересня внаслідок російських атак загинуло не менше дев'яти осіб, а понад 80 отримали поранення. У центрі Києва російські війська, не чекаючи темряви, обстріляли житлові будинки, офісні приміщення, дата-центри та Національну академію наук.
Радіо Свобода інформує, що в Києві кількість жертв атаки 28 вересня зросла щонайменше до 25 осіб. Російський дрон атакував будівлю президії Національної академії наук у Шевченківському районі столиці, а ще один удар був завданий по медичному центру "Добробут". Згодом під завалами будівлі НАН виявили ще одне тіло.
Рано-вранці 29 вересня влада Києва повідомила про нову хвилю російських атак, а журналісти - про кілька потужних вибухів у столиці України. Подробиці одразу не були відомі.
Закон Ліндсі О. Грема можна сформулювати як правову ініціативу, запропоновану сенатором Ліндсі Гремом.
Напади сталися після тижня інтенсивних дипломатичних зусиль в рамках ООН, що були націлені на підштовхування до переговорів щодо закінчення повномасштабного вторгнення Росії, яке триває вже п'ятий рік.
"[Президент США] має діяти швидко, щоб скористатися законом Грема про санкції", - сказав Радіо Свобода 28 вересня республіканець, член Палати представників Дон Бейкон, маючи на увазі нещодавно схвалений закон.
"Російські війська продовжують обстрілювати населені пункти та мирних жителів. Більшість американців вимагає від президента термінових дій", - зазначив Бейкон.
Цей заклик є частиною двопартійних зусиль в обох палатах Конгресу, спрямованих на те, щоб Трамп використав положення "Закону Ліндсі О. Грема про санкції проти Росії та Ірану 2026 року", який Конгрес ухвалив значною більшістю голосів, а Трамп підписав цього місяця.
Закон, який підписав Трамп 18 вересня, отримав підтримку в Сенаті, де його схвалили 86 голосами на користь і 11 проти. 16 вересня Палата представників затвердила поправки, внесені Сенатом, з результатом 262 голоси "за" та 159 "проти". Цей закон розширює президентські повноваження щодо накладання санкцій і тарифів на Росію, а також продовжує дію деяких санкційних механізмів проти Ірану.
Тиск із боку Конгресу
Сенатор Роджер Вікер, який представляє Республіканську партію та очолює Комітет Сенату з питань збройних сил, 28 вересня звернувся до Трампа з закликом скористатися законодавчими економічними важелями для збільшення тиску на президента Росії Володимира Путіна.
У коментарі, наданому Радіо Свобода, Вікер висловив позитивну оцінку зусиллям Трампа щодо мирного врегулювання через переговори. Проте він підкреслив, що Вашингтон повинен зберігати "реалістичний" підхід стосовно Путіна, оскільки Москва продовжує свої атаки на Україну, незважаючи на дипломатичні зусилля.
", - зазначив Вікер щодо Путіна, - проте, можливо, він би ставився до нього з більшою серйозністю, якби його фінансові активи потрапили під загрозу."
Вікер заявив, що закон дає Трампу кілька можливостей: запроваджувати додаткові фінансові обмеження проти осіб із оточення Путіна та компаній, які підтримують виробництво російської зброї, карати великих покупців російських енергоресурсів і бити санкціями по так званому російському "тіньовому флоту", який Москва використовує для обходу чинних обмежень.
"Вікер висловився з закликом до Трампа максимально реалізувати свої нові повноваження."
Демократи, які проголосували за цей закон, активно працюють над його впровадженням, зосереджуючи увагу на зменшенні доходів від енергетичних ресурсів, що сприяють фінансуванню російських військових дій.
"Ми будемо ретельно контролювати процес виконання", - зазначила сенаторка-демократка Джин Шахін в інтерв'ю Радіо Свобода 17 вересня. "Для нас важливо не тільки запровадження санкцій, а також, як я вже наголошувала, обмеження фінансових надходжень".
Шахін підкреслила, що тиск повинен бути спрямований не тільки на Росію, але й на держави, які далі імпортують російські енергетичні ресурси, зокрема, зазначивши Китай.
Вона також закликала діяти проти операцій за участю "тіньового флоту", заявивши, що покупці не повинні мати можливості отримувати російські нафту й газ за зниженими цінами через непрозорі торговельні мережі.
Напади в світлий час доби
Заклики пролунали на фоні нової хвилі ударів по цивільній та економічній інфраструктурі України. Як повідомляють місцеві органи влади, російські дронові атаки в Київській області призвели до загибелі чотирьох осіб та поранення восьми.
У Києві жінка загинула після удару по Національній академії наук у Шевченківському районі. Російські сили також атакували фармацевтичну компанію та автозаправні станції у столиці.
Повітряні сили України повідомили, що лише від 6:30 до 16:30 28 вересня Росія застосувала проти України понад сотню ударних безпілотників, значна частина яких летіла у напрямку Києва. Більшість були реактивними дронами, які значно швидші за звичайні Shahed і створюють додаткові труднощі для української ППО.
Тимчасовий повірений у справах України у Вашингтоні Денис Сієнік сказав Радіо Свобода 28 вересня, що атаки демонструють розширення Москвою ударів по економічній та технологічній інфраструктурі України.
"Ці атаки чітко показують, що Путін інвестує в продовження війни, а не в її завершення - з руйнівними наслідками для цивільного населення", - сказав Сієнік.
Він описав людей, які опинилися заблокованими у палаючій, заповненій димом будівлі Національної академії наук і стояли біля вікон, намагаючись врятуватися.
"— промовив Сієнік."
За його словами, посилення санкційного тиску тому є "важливою частиною зусиль заради миру", оскільки обмеження здатності Росії фінансувати війну можуть допомогти зберегти життя.
Міністр закордонних справ України Андрій Сибіга після удару по НАН закликав ЮНЕСКО позбавити Росію права голосу та права бути обраною до керівних органів організації. "Серед білого дня Росія завдала удару по будівлі Національної академії наук України в самому серці Києва", - заявив він.
Де посилювати тиск
Закон дає адміністрації кілька можливих шляхів для посилення економічного тиску, однак фахівці із санкцій зазначають, що деякі з найближчих можливостей стосуються цілей, які досі уникали американських обмежень.
"Багато повноважень, закріплених у цьому законі, президент мав і раніше", - сказала Радіо Свобода Елейн Дезенскі, керівниця Центру економічної та фінансової сили при Фонді захисту демократій.
"Але закон дасть додатковий поштовх до перегляду фізичних та юридичних осіб, які можуть підпадати під санкції, але проти яких їх досі не запровадили", - додала вона.
Дезенскі особливо підкреслила наявність російського "тіньового флоту" та іноземних компаній, які беруть участь у торгівлі енергетичними ресурсами Росії.
"Це має велике значення, адже чимало суден російського 'тіньового флоту' все ще не підпадають під санкції," - зазначила вона. "Те ж саме можна сказати про багатьох китайських покупців російської нафти та постачальників для енергетичних проєктів в Росії, які потрапили під обмеження."
Росія тим часом намагається адаптуватися до посилення тиску на "тіньовий флот". За даними Centre for Research on Energy and Clean Air, від початку 2025 року Москва суттєво збільшила кількість суден під російським прапором, зокрема переводячи під нього танкери, які вже перебувають під санкціями. Це дозволяє Кремлю намагатися зберігати експорт нафти попри дедалі жорсткіші обмеження на судна з непрозорою реєстрацією.
Державний секретар Марко Рубіо підкреслив, що цей закон надає Трампу considerable свободу в реалізації своїх нових повноважень.
"Таке", - зазначив Рубіо в інтерв'ю журналістам у Нью-Йорку 23 вересня, відповідаючи на запитання Радіо Свобода.
Рубіо підкреслив, що в законі передбачені винятки на основі національної безпеки, що надає Трампу можливість вибірково використовувати зазначені ним заходи.
"Тепер у президента є інструмент, який він може застосовувати не тільки для впливу на ситуацію між Росією та Україною в контексті цього конфлікту, але й, можливо, на події, що відбуваються в Ірані," – зазначив Рубіо.
It seems that your request is empty. Please provide the text you'd like me to make unique, and I'll be happy to help!
Президент Росії Володимир Путін затвердив указ, що передбачає збільшення чисельності Збройних сил Російської Федерації до 2 441 630 осіб, серед яких 1 550 500 становлять військовослужбовці. Таким чином, армія Росії займає друге місце у світі за чисельністю, поступаючись лише Китаю.
