У цей день, 39 років тому, сталася трагедія на Чорнобильській атомній станції.

У суботу, 26 квітня, виповнюється 39 років від дня наймасштабнішої техногенної катастрофи в історії людства.

У ніч з 25 на 26 квітня 1986 року, о 01:23, на четвертому реакторі Чорнобильської атомної електростанції відбувся потужний хімічний вибух, який призвів до серйозних пошкоджень в структурі реакторного блоку та машинного залу, повідомляє Укрінформ.

Внаслідок вибуху виникла пожежа, яка перекинулася на дах третього енергоблока. Вогонь гасили до 5-ї години ранку. Проте у середині самого четвертого блоку його вдалося ліквідувати лише 10 травня, коли більша частина графіту згоріла.

Після вибуху та супутньої пожежі виникла радіоактивна хмара, яка охопила не лише території сучасної України, Білорусі та Росії, а й поширилася на багато європейських країн, таких як Швеція, Австрія, Норвегія, Німеччина, Фінляндія, Греція, Румунія, Словенія, Литва та Латвія. За міжнародною шкалою ядерних подій (INES) ця катастрофа була оцінена на найвищий, сьомий рівень небезпеки.

З самого початку, Москва та уряд УРСР приховували інформацію про аварію та її екологічні наслідки. Першими, хто сповістив про зростання рівня радіації, стали шведські науковці. Лише 28 квітня в СРСР було опубліковано перше офіційне повідомлення з цього приводу.

У перші дні після катастрофи було проведено евакуацію мешканців 10-кілометрової зони, а згодом межі евакуації було розширено до 30 кілометрів. В Україні виявилося 2293 населених пункти, які стали радіоактивно забрудненими, і на кінець 1980-х років там проживало понад 2,6 мільйона людей. Внаслідок цієї трагедії більше 5 мільйонів гектарів сільськогосподарських угідь були виведені з використання.

Тільки завдяки героїзму ліквідаторів, які ризикували власним життям і здоров'ям, вдалося стримати наслідки катастрофи та захистити країну і світ від радіаційного забруднення. За різними оцінками, протягом місяця після трагедії на Чорнобилі від отриманих доз радіації загинуло від 30 до 200 пожежників та працівників атомної станції.

Для запобігання подальшому розповсюдженню радіації в кінці 1986 року було встановлено спеціальне укриття, відоме як "саркофаг", над зруйнованим реактором. За підрахунками експертів, під цим укриттям залишалося приблизно 95% ядерного пального, що перебувало в реакторі під час катастрофи, а також велика кількість радіоактивних матеріалів, які виникли внаслідок руйнування. З метою забезпечення безпеки 15 грудня 2000 року експлуатацію Чорнобильської АЕС було зупинено. Тим часом об'єкт "Укриття", який був зведений у 1986 році, почав поступово піддаватися руйнуванню.

Україна звернулася до міжнародної спільноти з ініціативою організувати конкурс на розробку проєктів для трансформації об'єкта "Укриття". У 2004 році було оголошено тендер на проєктування та будівництво нового "саркофагу", відомого як Новий безпечний конфайнмент. Будівництво цього об'єкту розпочалося в 2012 році. 29 листопада 2016 року на "Укриття" було встановлено Арку Нового безпечного конфайнменту. 10 липня 2019 року Державне спеціалізоване підприємство "Чорнобильська АЕС" офіційно ввело в експлуатацію комплекс НБК.

Проте у 2022 році Чорнобильська атомна електростанція потрапила під контроль російських військових. Окупанти зайняли територію ЧАЕС, що знаходиться неподалік кордону з Білоруссю, вже в перший день вторгнення, 24 лютого. Вони захопили українських військових у полон і фактично утримували цивільних працівників станції як заручників.

Протягом п'яти тижнів окупанти знаходились у зоні Чорнобиля. Через їхні дії, станція кілька разів залишалася без електрики, що критично необхідно для охолодження відпрацьованого ядерного пального. У цей час світ знову опинився на межі екологічної катастрофи.

Після деокупації ЧАЕС були зафіксовані численні випадки руйнування і розкомплектування обладнання. Не лишилося жодного непошкодженого офісу, зламано меблі, розграбовано і розтрощено комп'ютерну та оргтехніку.

Також окупанти вивели з ладу Автоматизовану систему контролю радіаційного стану, до складу якої входять 39 датчиків вимірювання потужності дози гамма-випромінювання.

За інформацією, наданою Державним агентством з управління зоною відчуження, втрати, понесені внаслідок російської окупації території зони та підприємств, що там знаходяться, перевищили 100 мільйонів євро.

Також, 14 лютого цього року російський ударний дрон, обладнаний фугасною боєголовкою, вразив укриття зруйнованого 4-го енергоблоку Чорнобильської атомної електростанції. Лише 7 березня вдалося повністю ліквідувати наслідки цієї надзвичайної ситуації, що виникла внаслідок російської агресії.

На цей час Запорізька атомна електростанція залишається під контролем російських окупантів, які захопили її 4 березня 2022 року. У вересні того ж року станція зупинила виробництво електроенергії. Військові сили Росії та їх техніка розміщені на території ядерного комплексу. Обстріли неодноразово призводили до пошкоджень ліній зовнішнього електропостачання ЗАЕС.

У червні 2023 року російські війська здійснили підрив Каховської гідроелектростанції. Внаслідок знищення Каховського водосховища Запорізька атомна електростанція має достатню кількість води для охолодження лише в умовах холодного зупину.