В Україні запровадили санкції для тих, хто має борги по аліментах: які суми підлягають штрафам і як можна їх оскаржити?

Сума штрафу за невиплачені борги може варіюватися.

В Україні розміри штрафів за невиплату аліментів варіюються в залежності від терміну заборгованості та можуть досягати 50% від загальної суми боргу. Однак існують ситуації, коли ці штрафи можна оскаржити. Адвокат у сфері сімейного права Павло Осадчий поділився з УНІАН інформацією про те, в яких випадках це можливо, які норми закону діють, якщо боржник знаходиться за межами країни, а також як визначаються штрафи у випадках, коли є декілька виконавчих проваджень на різних дітей.

Раніше ми обговорювали, хто може отримати штраф за несвоєчасну заміну паспорта.

За інформацією Осадчого, у законодавстві, що регулює штрафи за невиплату аліментів, не відбулося жодних нововведень - ці положення вже давно закріплені в українських законах, зокрема в Законі України "Про виконавче провадження" (стаття 71).

Там вказано, що до боржника можуть застосовувати штрафи залежно від того, як довго накопичувалася заборгованість:

Юрист зазначив, що на практиці, коли виникає заборгованість, виконавча служба має можливість тимчасово підвищити розмір відрахувань із доходів боржника. Для ілюстрації наслідків значної заборгованості по аліментах, експерт навів конкретний приклад:

"Якщо аліменти на одну дитину становлять 25% зарплати і утворився борг за кілька місяців, виконавець може стягувати до 50% доходу. У такому випадку 25% йдуть на поточні аліменти, а ще 25% - на погашення заборгованості. Коли борг буде повністю погашений, розмір відрахувань повертається до звичайного рівня - тобто знову становитиме 25% доходу".

Однак, відповідно до виконавчого провадження, з особи не може бути стягнуто більше 50% її доходу, оскільки важливо залишити достатню суму для покриття особистих витрат. У такому випадку законодавство має свої приписи.

"Навіть після досягнення 18-річного віку, незакритий борг не зникає — боржник все ще зобов'язаний його погасити. Крім того, можуть діяти інші обмеження, такі як заборона на виїзд за кордон або керування транспортними засобами", - зазначає юрист.

При цьому варто розуміти, як саме нараховується штраф за несплату аліментів. За словами Осадчого, для цього не потрібно звертатися до суду - достатньо звернутися до державного або приватного виконавця, який веде виконавче провадження, і повідомити, що аліменти не надходять. Водночас важливо, щоб саме виконавче провадження було відкрито.

"Може виникнути ситуація, коли мати виграла суд та отримала рішення про стягнення аліментів у фіксованій сумі, наприклад, 5 тисяч гривень щомісяця. Однак вона не подала виконавчий лист до виконавчої служби і, по суті, не ініціювала процедуру примусового стягнення. У такому випадку, навіть якщо батько не сплачував аліменти протягом двох років, офіційної заборгованості не виникне", - зазначив адвокат.

Слід зазначити, що у випадку, коли чоловік виховує двох дітей від різних матерів і не виплачує аліменти, заборгованість буде обчислюватися окремо для кожного виконавчого провадження. "До прикладу, якщо у батька є двоє дітей і на кожну з них розпочато окреме провадження, то суми та штрафи будуть нараховуватися індивідуально для кожної справи", - пояснив фахівець.

Експерт зазначає, що часто трапляється ситуація, коли особа має судове рішення про сплату аліментів, і щодо неї вже розпочато виконавче провадження, але вона намагається ухилитися від виконання своїх зобов'язань. Наприклад, може тривалий час не мати офіційного працевлаштування, змінювати місце проживання без повідомлення виконавчої служби або приховувати свої доходи. У таких випадках державний виконавець має право не лише накладати штрафи, але й арештовувати майно, обмежувати права на керування транспортними засобами або забороняти виїзд за кордон, навіть якщо це пов'язано з професійною діяльністю боржника.

"Важливим є період, протягом якого він не виконував своїх фінансових зобов'язань. Як правило, якщо цей термін перевищує три місяці, можна починати вживати певні санкції."

Серед потенційних обмежень може бути і арешт власності боржника. Це може включати як нерухомість, таку як квартири, земельні ділянки чи гаражі, так і рухомі активи, наприклад, автомобілі, грошові кошти на банківських рахунках або інші цінності. Варто зазначити, що арешт не призводить до повного позбавлення права користування майном, а лише обмежує можливість його продажу чи передачі.

У разі непогашення заборгованості, майно може бути конфісковане та продане через електронні аукціони. Кошти, отримані від продажу, використовуються для погашення аліментів, а залишок буде повернуто боржнику, роз'яснив експерт.

Осадчий підкреслив, що факт перебування боржника з аліментів за межами України не звільняє його від зобов'язання виконувати рішення українського суду. Кошти можуть бути переказані на банківську картку матері дитини або на рахунок виконавчої служби. Проте, виникають труднощі, якщо особа, яка знаходиться за кордоном, не бажає виконувати свої фінансові зобов'язання.

"Наприклад, відомо, що платник працює у Польщі, але грошей не перераховує. У такій ситуації просто передати рішення українського суду на виконання в іншу країну неможливо. Спочатку його потрібно офіційно визнати в державі, де перебуває боржник, тобто пройти процедуру імплементації (визнання) рішення українського суду за кордоном. Лише після цього воно може виконуватися відповідними органами тієї країни. Але тут все індивідуально і залежить від того, якою інформацією володіє матір: від країни, де знаходиться батько до роботи, на якій він працює і доходу, який отримує", - додає адвокат.

Осадчий зазначає, що насправді проблеми можуть виникати навіть у тих батьків, які добросовісно виконують свої зобов'язання щодо виплати аліментів. Він ілюструє це прикладом подібної ситуації:

"Суд уже виніс рішення про стягнення аліментів на користь дитини, але мати тривалий час не подає виконавчий документ до виконавчої служби. Вона може зберігати його у себе кілька років, а потім раптово звернутися до виконавців і вимагати нарахувати заборгованість за весь цей період, а також додатковий штраф у розмірі 50%".

Юрист пояснив, чи можна оскаржити заборгованість по аліментах у такому випадку та як це зробити.

"Наявність боргу по аліментах не є автоматичною підставою для накладення штрафу. Щоб покарати боржника, важливо знати, коли саме був поданий виконавчий документ та чи існують підстави вважати, що особа намагалася уникнути сплати", - зазначає Осадчий.

Ще один досить поширений випадок, за словами експерта, полягає в тому, що немає чітких підтверджень, що кошти були переведені як аліменти. Наприклад, батько може систематично перераховувати гроші на рахунок матері дитини, але не зазначати в призначенні платежу, що це аліменти. Він сподівається на добросовісність матері, проте згодом вона може звернутися до виконавчої служби з твердженням, що не отримувала жодних аліментів.

Виникає суперечлива ситуація. Батькові доводиться або прийняти нараховану заборгованість, або відстоювати свої права в суді, доводячи, що ці фінансові перекази були призначені саме для утримання дитини. Іноді виконавці звертаються до матері з проханням письмово підтвердити, чи отримувала вона ці кошти як аліменти. Якщо вона заперечує це у письмовій формі, у батька з'являється можливість подати позов до суду.

Схожі ситуації виникають і тоді, коли допомога надається не грошима, а в інший спосіб - наприклад, батько купує дитині одяг, продукти або оплачує житло.