Земля не завжди мала свій знаменитий блакитний відтінок: науковці здійснили вражаюче відкриття.
Сучасні астрономічні знімки показують Землю як яскраву блакитну кулю, оточену білими вихорами хмар і зеленими масивами континентів. Однак, згідно з новаторською "гіпотезою фіолетової Землі", представленою Шиладітьєю Дассармою та Едвардом Швітерманом, наша планета не завжди виглядала так. Якби ми змогли повернутися на 2,4 мільярда років назад, то побачили б світ, де панував м'який фіолетовий колір.
Про це пише Т4.
Ця концепція виходить з припущення, що первісні фотосинтезуючі істоти мали не зелену, а пурпурну забарвлення, і саме завдяки їм прадавні океани набували бузкових відтінків.
Відтінок більшості сучасних рослин і бактерій визначається наявністю хлорофілу. Цей пігмент має здатність поглинати червоне та синє світло, проте відбиває зелене, яке містить найбільшу кількість сонячної енергії. Це завжди виглядало як еволюційна загадка.
"Гіпотеза фіолетової Землі" пропонує пояснення: до появи складного хлорофілу життя використовувало простіший пігмент -- ретиналь. На відміну від хлорофілу, ретиналь поглинає саме зелене світло, а відбиває фіолетове та червоне, створюючи пурпуровий колір. Цей механізм досі використовується деякими стародавніми мікробами, наприклад, галобактеріями, що процвітають у безкисневих середовищах.
Оскільки ретиналь хімічно простіший, він, ймовірно, домінував на ранній, безкисневій Землі. Ці фіолетові мікроби поглинали найенергетичнішу зелену частину спектра. Це залишило для інших організмів, що виникали, лише "крихти" -- сині та червоні довжини хвиль. Саме в цій екологічній ніші й виник хлорофіл, який адаптувався використовувати те, що залишалося доступним.
Ключовий період в історії Землі настав 2,4 мільярда років тому під час так званої Великої кисневої події. Саме тоді цианобактерії, що містять хлорофіл, почали активно виробляти кисень, насичуючи атмосферу та змінюючи еволюційні процеси. Фіолетова епоха поступила місцем сучасній синьо-зеленій планеті, яку ми знаємо сьогодні.
Ця теорія має величезне значення для астробіології. Вона підтверджує, що життя не завжди повинно бути "зеленим". Шукаючи біосигнатури на екзопланетах, дослідники не повинні обмежуватися лише спектральними ознаками хлорофілу. Інші світи можуть мати фіолетові, помаранчеві або навіть чорні відтінки, в залежності від домінуючих пігментів на їх поверхні. Історія Землі слугує нагадуванням про вражаючу різноманітність форм життя.
Нагадаємо, вчені з Прінстонського університету вважають, що на околиці Сонячної системи може ховатися ще один світ -- "Планета Y", розміром приблизно із Землю та, ймовірно, кам'янистий.
Загадковий міжзоряний об'єкт, що отримав назву 3I/ATLAS і наразі перетинає нашу Сонячну систему, став центром гострої наукової дискусії, яка досягне своєї кульмінації 29 жовтня 2025 року.
