Жирафи виявляються більш різноманітними, ніж вважалося раніше: науковці оголосили про існування чотирьох окремих видів.
Жирафи традиційно вважаються одними з найпотужніших представників фауни Африки, втілюючи дикий дух природи та екзотичну елегантність. Протягом тривалого часу їх розглядали як один вид з дев'ятьма підвидами, але нещодавні дослідження переглядають ці уявлення про цю унікальну тварину.
Дослідники з Міжнародного союзу охорони природи (МСОП) заявили, що жирафи насправді складаються з чотирьох окремих видів. Ці висновки отримані в результаті детального аналізу генетичних матеріалів, який продемонстрував, що відмінності між цими видами є настільки ж істотними, як між бурими і білими ведмедями.
Визнання цього факту має велике значення для захисту популяцій, адже кожен вид має власні загрози та потреби у збереженні, зазначає Daily Mai.
Северная жирафа
Северная жирафа (Giraffa camelopardalis) зустрічається у Чаді, Центральноафриканській Республіці, Камеруні, Південному Судані та Демократичній Республіці Конго. Його легко впізнати завдяки довгим і тонким оссиконам -- кістковим виростам на голові. На жаль, саме цей вид перебуває під найбільшою загрозою: за оцінками експертів, у дикій природі залишилося менш як шість тисяч особин.
Сітчаста жирафа
Сітчастий жираф (Giraffa reticulata) населяє території Кенії, Сомалі та Ефіопії. Цей вид вважається найбільшим серед чотирьох існуючих, оскільки його висота може сягати шести метрів. Особливістю цього жирафа є виразний геометричний малюнок на шкірі, що нагадує сітку.
Масайська гірафа
Масайська гірафа (Giraffa tippelskirchi) поширена у Східній Африці -- її можна зустріти в Танзанії, Кенії та Замбії. Цей вид відрізняється унікальним візерунком хутра, що нагадує листя. Масайська гірафа вважається найчисленнішим серед усіх чотирьох видів.
Південний жираф
Південний жираф (Giraffa giraffa) мешкає у Намібії, Анголі, Зімбабве, Південній Африці та Замбії. Її популяція залишається відносно стабільною у порівнянні з іншими видами, проте він також стикається з низкою загроз, пов'язаних із діяльністю людини.
Згідно з дослідженнями, еволюційний процес, що призвів до утворення чотирьох видів жирафів, розпочався приблизно 230-370 тисяч років тому. У природному середовищі ці тварини зазвичай не схрещуються між собою, що свідчить про їхню окрему видову ідентичність. Однак стрімке зменшення їхньої чисельності викликає серйозне занепокоєння. Наразі у світі налічується близько 117 тисяч диких жирафів, і кожен з видів потребує спеціалізованих програм захисту.
За останнє століття кількість цих тварин помітно зменшилася. Дослідники підкреслюють, що визначення різних видів допомагає точніше оцінити їхній рівень ризику та розробити ефективні заходи для охорони. Як зазначила доктор Джуліан Феннессі, жирафи є одними з найбільших ссавців на планеті, які перебувають під загрозою, тому питання їхнього збереження набуває особливої важливості.
OBOZ.UA пропонує дізнатися про відмінності між ламами та альпаками.