Антикорупційне бюро здобуло більший вплив на політичні процеси в Україні в умовах війни, зазначає FT.
Розслідування, проведене бюро, вже призвело до змін у складі уряду та оточення президента.
Національне антикорупційне бюро України за десять років перетворилося на один із найвпливовіших правоохоронних органів країни. Новим проявом цього впливу стала відставка генерального прокурора Руслана Кравченка після розслідування щодо можливої схеми захисту шахрайських колцентрів. Про це повідомило видання Financial Times.
Перед відставкою Руслана Кравченко антикорупційні органи оприлюднили близько 35 хвилин матеріалів із записами розмов та іншими доказами. Слідство стверджує, що високопоставлений співробітник Офісу генпрокурора міг забезпечувати їхній захист від правоохоронців. Сам Кравченко не був обвинувачений у цій справі та заперечував будь-яку причетність. Він пояснив відставку небажанням допустити використання посади генпрокурора у політичному протистоянні.
Financial Times зазначає, що цей епізод став лише останнім прикладом того, наскільки змінилася роль НАБУ в українській політичній системі. Бюро створили у 2015 році в межах післяреволюційних реформ для боротьби з корупцією серед високопосадовців. На початку воно мало обмежені ресурси та переважно займалося справами, пов'язаними з уже скоєними порушеннями. З часом слідчі накопичили досвід і почали втручатися у схеми ще тоді, коли посадовці залишалися на своїх посадах. Керівник підрозділу детективів НАБУ Олександр Абакумов повідомив виданню, що бюро розслідувало діяльність понад 60 народних депутатів.
Повномасштабне вторгнення Росії спричинило нові виклики для антикорупційних органів, які змушені були адаптувати свої стратегії. Зростання витрат держави на оборону викликало посилений інтерес суспільства до контролю за використанням бюджетних ресурсів. Детективи займалися розслідуваннями можливих корупційних схем, зокрема, перевіряли факти можливих хабарів та завищення цін у процесі закупівлі продуктів, забезпечення військових житлом, а також придбання безпілотників і броньованих засобів для танків. Ці справи привернули більшу увагу до роботи бюро і водночас посилили політичні суперечки навколо його функціонування.
Останнім часом розслідування, які проводить НАБУ, торкнулися кількох осіб, пов’язаних із владними структурами. Діяльність бюро стала причиною відставок або звільнень двох міністрів, високопосадового радника президента та екс-очільника Офісу президента. Усі залучені до справи особи заперечують будь-які правопорушення. Наразі ймовірність стати об’єктом подібного розслідування значно впливає на поведінку українських політиків. Колишній дипломат ЄС та аналітик в R.Politik Балаш Ярабік порівняв ситуацію з "дамокловим мечем", що постійно нависає над ними.
Одним із найбільш резонансних напрямів стали справи щодо контрактів на фортифікаційні споруди для захисту енергетичної інфраструктури. Антикорупційні органи розслідували ймовірні відкати під час укладання таких угод. Наслідком політичної кризи навколо цих розслідувань стали кадрові рішення щодо міністрів енергетики та юстиції. Водночас справи НАБУ почали дедалі ближче підходити до президентського оточення.
Особливо виразним став випадок Андрія Єрмака, раніше керівника Офісу президента і тривалого соратника Володимира Зеленського. Спеціалісти НАБУ проводили розслідування стосовно його особи, в результаті чого Єрмак отримав статус підозрюваного у справі, пов'язаній з можливим відмиванням коштів. Антикорупційні органи вказували на схему легалізації 460 мільйонів гривень через елітне будівництво в околицях Києва. Єрмак категорично заперечує всі звинувачення, висунуті проти нього.
Посилення Національного антикорупційного бюро (НАБУ) супроводжувалося спробами обмежити його автономію. У минулому році уряд підтримав законодавчі ініціативи, які значно підірвали незалежність НАБУ та Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (САП). Це рішення викликало масові протести в Україні та жорстку реакцію міжнародних партнерів. Під тиском як внутрішніх, так і зовнішніх сил, команда президента змушена була відмовитися від цих змін. Саме збереження незалежності антикорупційних органів стало запорукою їхньої здатності вести розслідування проти представників найвищих рівнів влади.
Проте конфлікт між НАБУ та іншими правоохоронними органами не вщухає. Бюро продовжує відчувати тиск з боку конкурентних силових структур. Деякі депутати висловлюють звинувачення на адресу антикорупційного відомства, стверджуючи, що воно політизує свою діяльність і використовує кримінальні справи для маніпуляцій у політичних процесах. У НАБУ такі заяви категорично заперечують.
Директор НАБУ Семен Кривонос підкреслює, що боротьба з корупцією не є перешкодою для досягнення перемоги у війні. Він спростував думку про необхідність вибору між ефективною обороною країни та незалежною антикорупційною системою. На його думку, ці завдання повинні реалізовуватися паралельно. Як зазначає Financial Times, незалежність бюро стала одним із основних інструментів контролю над українською політичною елітою під час конфлікту.
Нагадаємо, що на фоні посилення впливу НАБУ і САП представники медіа висловлювали занепокоєння щодо нових спроб тиску на антикорупційну систему. Мова йде про ініціативу створення тимчасової слідчої комісії, яка має на меті перевірку діяльності антикорупційних органів. Журналісти-розслідувачі вважають, що такі повноваження можуть бути використані для політичного впливу. Попередні спроби втручання в роботу незалежних інституцій вже викликали негативну реакцію в Україні.
Крім того, на фоні конфлікту з антикорупційними структурами, колишній генеральний прокурор Руслан Кравченко, ймовірно, готував відповідь на дії НАБУ та САП. Під час обшуків у Марії Вдовиченко, яка обіймала посаду першої заступниці генпрокурора, в рамках операції "Карфаген" були знайдені документи, що свідчать про стеження за директором НАБУ Семеном Кривоносом, головою САП Олександром Клименком, а також їхніми сім'ями та підлеглими.
