Частка бездіяльних кредитів зросла вперше за три роки: які фактори цьому сприяли?
* Частка непрацюючих кредитів у банківській системі у червні 2026 року збільшилася вперше після трирічного періоду безперервного скорочення.
Відновлення кредитування пов'язане з підвищенням стандартів, які банки застосовують при оцінці потенційних позичальників.
Фінансові установи продовжують активно залучати суди для стягнення проблемних боргів, відкриваючи десятки тисяч справ.
Кредитори поступово зосереджують свою увагу на платіжній відповідальності, рівні боргового навантаження та існуванні мікропозик у позичальників.
Перше за три роки збільшення неповернених кредитів (NPL).
За даними Національного банку України, станом на 1 червня 2026 року частка непрацюючих кредитів у банківській системі становила 12,8%.
Це стало першим збільшенням після тривалої стадії зменшення проблемної заборгованості. У порівнянні з минулим місяцем, цей показник піднявся приблизно на 0,2 відсоткових пункти.
До цього моменту частка непрацюючих кредитів (NPL) майже безперервно знижувалася з 2023 року. Особливо різке зменшення спостерігалося наприкінці 2025 року, коли державні банки здійснили списання великої кількості старих проблемних активів, які накопичувалися ще з часів банківської кризи минулого десятиліття.
Зображення: доля непогашених кредитів в українських фінансових установах (інфографіка: РБК-Україна)
За даними НБУ, останнім часом валовий портфель кредитів банківської системи зростає випереджаючими темпами. За перші п'ять місяців 2026 року він збільшився на 8,4% - до 1,474 трлн грн.
Регулятор пов'язує позитивну динаміку попередніх місяців із двома чинниками:
* зі збільшенням обсягів нових кредитів високої якості;
* із вирішенням давніх боргових питань, зокрема значним списанням державними фінансовими установами понад 170 млрд грн непрацюючих активів, які втратили свою актуальність, наприкінці 2025 року.
Як фінансові установи пристосовуються до збільшення загроз?
Навіть на тлі загального покращення якості кредитних портфелів фінустанови продовжують працювати з боржниками. Лише протягом 2025 року, за даними Opendatabot, українські банки ініціювали десятки тисяч судових проваджень щодо стягнення проблемної заборгованості.
До того ж фінустанови посилюють оцінку позичальників та дедалі більше покладаються на скорингові моделі.
Як зазначається в матеріалі РБК-Україна з посиланням на Українське бюро кредитних історій, сучасні алгоритми враховують не лише факти прострочення платежів, а й кредитне навантаження, кількість заявок на нові кредити, структуру боргу та інші поведінкові характеристики клієнта.
У пресслужбі ПУМБ роз'яснили, що при прийнятті рішень банк ретельно вивчає фінансовий стан клієнта, враховуючи стабільність і обсяги доходів, наявні борги, дисципліну у погашенні кредитів та інші важливі аспекти.
