"Підтвердження смерті батьків": чому родичі зниклих безвісти солдатів не отримують компенсацій та хто стоїть за цим розподілом.
Родичі зниклих безвісти воїнів зіткнулися з труднощами під час виплат коштів від держави. Через зміну законодавства в Україні, люди вимушені пройти сімома колами бюрократичного пекла, щоб отримати гроші за зниклого на війні чоловіка або дружини.
Можна лише уявити, в якому пеклі перебувають люди, які щохвилини чекають на звістку — можливо, їхні близькі десь у полоні чи в лікарні, але з міткою "невідомий". Тим часом законодавці підготували для них неприємний "сюрприз". Тепер, аби отримати виплати за зниклих безвісти, потрібно неабияк потрудитися та зібрати безліч необхідних документів. Деякі з цих довідок майже неможливо отримати.
Киянка Наталія Волоховська поділилася своєю історією в соціальних мережах, наголошуючи, що це питання торкається тисяч українських родин, які опинилися перед обличчям несправедливості.
Жінка ділиться історією свого життя, яке тягнеться вже 14 років поряд із чоловіком. Він вирішив стати добровольцем і піти на службу, залишивши вдома дружину і двох дочок, адже вірив, що в разі необхідності держава забезпечить їхнє благополуччя.
"З дня, коли ми бачили нашого тата востаннє минуло 2,5 роки. З дня його зникнення під час абсолютно незрозумілого штурму -- більше двох. Відтоді -- тиша і темрява. Я збирала себе і своє життя по уламках, щоб існувати -- не для себе, а як кажуть -- заради дітей. І я точно не чекала, що моя держава підкине мені те, без чого і так жити, м'яко кажучи, не весело", -- пише Наталія.
Йдеться про змінений порядок виплат членам сімей безвісти зниклих. Зараз військовий може написати особисте розпорядження, де він чітко зазначає, хто з його рідних і в яких частках отримуватиме його гроші, на випадок біди. Людина може вказати отримувачем коштів дружину, дітей, батьків -- будь-кого. У такому випадку не виникне жодних проблем. Тільки от проблема, що не всі його встигають написати перед тим як зникнути безвісти, потрапити в полон або загинути.
А якщо такого документу немає, то 50% зарплати і бойових військовослужбовця автоматично депонується на рахунок військової частини, а решта у рівних частках ділиться між певними категоріями людей першої родинної ланки -- дружиною (чоловіком), неповнолітніми дітьми та двома батьками. Батьків, до речі, додали до цієї категорії бо, було чимало скарг на кшталт: "як це так, невістка отримує, а ми ні".
І тут починається найцікавіше. Наталія пише, що батьки чоловіка померли на окупованій росіянами території ще під час АТО. І вона про це повідомила ТЦК, хоча там це могли самі прочитати у особовій справі чоловіка.
У ТЦК їй відповіли: "вам треба обов'язково мати свідоцтва про смерть батьків, бо інакше військова частина може сама розпорядитись цими коштами, як захоче". А як отримати довідку з окупованої території? Врешті, дані подивились у реєстрі і документи відправили до військової частини з поміткою -- "відомостей про смерть батьків -- немає".
Наталя пише, що 2,5 місяці вона не отримувала виплат і не могла добитись хоч якихось роз'яснень від військовій частини. Ніхто їй жодного разу нічого не роз'яснив. У березні вона написала нову заяву на отримання виплат -- без результату. Лише у квітні на гарячій лінії бригади їй відповіли, що наказ підписаний. Мовляв, виплати будуть з травня, але не за три місяці, а за один і взагалі частинами.
Жінка була вражена тим, що половина виплати буде переведена на депонований рахунок, а інша половина буде розподілена на три частини — між нею, її двома дітьми та батьками чоловіка, які вже давно пішли з життя. Чомусь це рішення передбачає розподіл не на п’ять частин, а лише на три. Можливо, у військовій частині вирішили, що мати та її двоє дітей вважаються однією одиницею.
Продовжуючи тему, Наталія зазначила, що її батьки загинули на території, яка наразі під окупацією. На це їй відповіли: "Без свідоцтва про смерть вони для нас залишаються живими". Вона також згадала, що її чоловік, коли став добровольцем, вказав у заяві про загибель батьків. У відповідь представник військової частини сказав: "Я можу написати будь-що, навіть що моя дружина не жива. І що з того?". Коли жінка запитала, що робити далі, якщо немає документів від батьків, їй пояснили: "Їхні частки також підлягають депонуванню".
Адвокатка Таміла Алексик, яка спеціалізується на військовій тематиці, каже, що такі проблеми виникли саме через зміну законодавства з 1 лютого, а з 15 квітня змінився і сам перелік документів, які зобов'язані надавати громадяни, щоб отримувати виплати. За її словами, зі схожими проблемами зіткнуться абсолютно всі громадяни, які мають право на отримання грошового забезпечення.
До 1 лютого існувала чітка черговість у виплатах. Грошове забезпечення військовослужбовця, а також одноразова сума у 100 тисяч гривень у випадку його зникнення безвісти, виплачувалася спочатку дружині або чоловіку. Якщо ж подружжя не було, то кошти отримували повнолітні діти, що проживають з ними, або законні представники (опікуни, піклувальники) неповнолітніх дітей, включаючи осіб з інвалідністю з дитинства, незалежно від їхнього віку. До того ж, виплати могли отримувати особи, які знаходяться на утриманні військовослужбовців, а також батьки, якщо військовослужбовець не був у шлюбі та не мав дітей. Про це розповіла адвокатка Таміла Алексик у коментарі для ТСН.ua.
Адвокат зазначає, що цей виплатний механізм функціонував протягом тривалого періоду і був зрозумілий для населення. Однак, водночас, мали місце численні випадки зловживань, коли гроші військових опинялися у руках шахраїв.
"Були численні ситуації, коли військовослужбовця визнавали зниклим безвісти, і його дружина протягом певного часу отримувала фінансову допомогу — 100 тисяч гривень, а також зарплату з надбавками, на які він мав право. Але потім виявлялося, що військовослужбовець живий — перебував у полоні або отримав поранення. Коли він повертався, йому потрібне лікування та реабілітація, а раптом виявлялося, що всі виплати, які отримувала його дружина, вже були витрачені. Такі випадки мали місце дуже часто. Вважаю, що саме через це і були введені відповідні обмеження," — коментує експерт.
Тепер військовий має можливість оформити письмове розпорядження на випадок свого зникнення безвісти, в якому вказати, кому з осіб він доручає виплату свого грошового забезпечення. При цьому він може визначити, який відсоток від суми належить кожному з цих осіб.
"У випадку, якщо немає особистого розпорядження на випадок зникнення безвісти, грошове забезпечення буде виплачуватися дружині (чоловіку), законним представникам малолітніх або неповнолітніх дітей, а також дітям з інвалідністю, які були інвалідами з дитинства (незалежно від їхнього віку) або їх законним опікунам, а також батькам військовослужбовців. Винятком є особи, які отримують аліменти від військовослужбовця, а також батьки, позбавлені батьківських прав, якщо ці права не були поновлені. Вказані особи отримають рівні частки виплати, яка в загальному не перевищує 50% від грошового забезпечення, визначеного після проведення законних відрахувань", -- пояснює адвокатка.
Отже, тепер родичі отримують лише половину виплат, що складає 50%, і ці кошти розподіляються між кількома особами, а не виплачуються повністю одній людині. Інша половина грошового забезпечення залишається в розпорядженні військової частини. Адвокатка визнає, що нові законодавчі зміни є досить суворими.
"З одного боку, те, що тепер 50% грошових коштів лишаються у військовій частині, є гарантією забезпеченням прав військовослужбовця. У разі повернення, він зможе їх витратити на власне лікування чи реабілітацію. З іншого боку, те що 50% грошового забезпечення розподіляються між купою родичів, створює для людей чимало проблем. На кожного родича потрібно подавати документи. У першу чергу родичів входять: дружина (якщо вона є), опікуни та законні представники малолітніх дітей, неповнолітні діти та батьки військовослужбовця. Якщо немає першої черги, то є друга черга родичів -- повнолітні діти, брати та сестри, які претендують на 20% від грошового забезпечення безвісти зниклого. У цьому випадку до військової частини потрапляє 80% коштів", -- пояснює фахівець.
Таміла Алексик зазначає, що з 15 квітня вступив в силу новий список документів, які повинні подати родичі осіб, що зникли безвісти, для отримання грошового забезпечення. Вона акцентує, що раніше цей список був значно коротшим та простішим. Для подачі вимагалися лише документи, що підтверджують особу, такі як копії паспорта, ідентифікаційного коду, свідоцтва про шлюб, документи про дітей та виписка з банківського рахунку з необхідними реквізитами для отримання коштів.
"Тепер потрібно зібрати значно більше копій документів, бо на виплату претендує не одна особа, а декілька -- перелік осіб. Родичі першої черги -- це дружина, троє неповнолітніх дітей та батьки, тож ці 50% грошового забезпечення розподіляються між усіма порівну. А для цього потрібно надати документи: дружини, трьох дітей та батьків. У випадку, якщо хтось у родині помер, необхідно надати документ, який підтверджує факт смерті. Цей документ є обов'язковим і зазначений у переліку", -- підкреслює Таміла Алексик.
Та додає, що до 15 квітня отримувачами виплат подавалася заява і п'ять копій документів, а після 15 квітня -- заява та до 20 копій документів в залежності від складу родини та різних сімейних обставин.
Вона припускає, що саме це могло статися з Наталією, авторкою цього допису.
"Судячи по допису, вона тривалий час отримувала грошове забезпечення і проблем не виникало, до згаданих законодавчих змін. До цього вона подавала мінімальний пакет документів і отримувала виплати. Зараз змінилася кількість осіб, які мають право на отримання виплат, тому якщо хтось з членів родини помер, потрібно надати документ, який засвідчує факт смерті (свідоцтво про смерть або витяг з реєстру), щоб цю виплату рівномірно розподілити між жінкою та її дітьми. Прикро, що у військовій частині їй не пояснили цих змін. Якщо батьки померли на окупованій території, то достатньо отримати документ про смерть від установ в ДНР чи ЛНР. Такі документи, а саме довідки про народження та смерть, видані на окупованих територіях, мають юридичну силу в Україні", -- зазначає Таміла Алексик.
Постає питання, як можна отримати документ з території, що перебуває під окупацією. Для цього людині необхідно мати певні контакти та достатньо часу, щоб оформити таку довідку, або ж довести факт смерті через суд.
Таміла Алексик каже, що через такі бюрократичні нюанси є висока ймовірність, що люди будуть подавати позови на законодавчі зміни. Вона не виключає, що громадяни спробують через суди повернути старий механізм виплат. Теоретично, такий шанс є, але питання чи стануть суди на таких шлях.
"Схожа ситуація була з виплатами коштів за загиблих воїнів. Там теж був поділ: дружина, діти та батьки. Було дуже багато родин, у яких батьки писали нотаріальні заяви-відмови на користь невістки чи онуків. У такому випадку виплату за загиблого отримував хтось один або двоє з родини. Можливо, люди це робили, щоб було простіше, аби не всім подавали необхідний пакет документів. Але і там були зловживання. У моїй практиці був випадок, коли до стареньких батьків, у яких на фронті загинув син, приїхала невістка і попросила їх написати відмову, мовляв, я вам потім поверну кошти. Вони написали нотаріальну відмову. Жінка отримала виплату, на той момент, це було 15 мільйонів гривень, але батькам нічого не повернула. Довелося це робити у судовому порядку", -- підсумовує Таміла Алексик.
