Новий прорив у створенні більш ефективних ліків. Вперше за вісім десятиліть хіміки змогли вирішити важливе питання, пов'язане з асиметричними молекулами.
Міжнародна команда науковців з Університету Сент-Ендрюс, спільно з колегами з Університету Бата, оголосила про досягнення у вирішенні ключової хімічної задачі, яка залишалася без відповіді протягом більше 80 років.
Науковці знайшли спосіб контролювати надскладний процес, відомий як [1,2]-перегрупування Віттіга, що відкриває шлях до створення безпечніших та ефективніших медичних препаратів.
Ключем до відкриття стала робота з хіральними молекулами. Такі молекули є асиметричними: вони існують у "правій" та "лівій" формах, які є дзеркальними відображеннями одна одної, подібно до людських долонь. У фармацевтиці це має критичне значення, адже часто лише одна форма молекули забезпечує лікувальний ефект, тоді як її дзеркальний двійник може бути марним або навіть токсичним.
Протягом багатьох років хіміки намагалися застосувати перегрупування Віттіга для синтезу молекул з визначеною хіральністю, але результати часто виявлялися непередбачуваними. Здавалося, що в процесі реакції контроль над молекулярною структурою неминуче втрачається, що робило цю методику непридатною для сучасного виробництва лікарських засобів. Однак, завдяки поєднанню лабораторних досліджень і передових квантово-хімічних моделей, вчені з’ясували, що реакція відбувається значно складніше, ніж було прийнято вважати раніше. Виявилося, що цей процес складається не з одного етапу, а з ряду взаємопов’язаних подій.
Спершу спеціально підібраний каталізатор веде молекулу через процес, що визначає її початкову хіральність. Ключовим відкриттям стала раніше невідома "прихована" перестановка атомів, що відбувається одразу після цього етапу. Ця перестановка не руйнує просторову структуру молекули, а, навпаки, стабілізує та підтримує її. Саме ця недостаюча частина головоломки пояснює невдачі дослідників протягом останніх восьми десятиліть. Провідний автор роботи, професор Ендрю Сміт, підкреслив, що це відкриття є суттєвим зрушенням у нашому розумінні стереохімії. Розгадуючи загадку, що виникла в 1940-х роках, науковці не лише відповіли на теоретичне питання, але й значно розширили горизонти сучасного хімічного синтезу. Це свідчить про те, що навіть традиційні наукові теорії можуть приховувати механізми, які здатні запустити технологічну революцію в XXI столітті.
