Ніч, що може виявитися фінальною: важливі факти про апное
Під час війни тема сну стає дуже актуальною. ZN.UA неодноразово порушувало питання проблем зі сном, що виникають як у цивільних, так і у військових. Ми обговорювали, як різні фактори впливають на якість сну. Проте небагато людей усвідомлює, що апное може повільно забирати життя багатьох із нас під час сну. Якщо хропіння викликає незручності у оточуючих, то апное є серйозною загрозою для самого хворого.
Ми обговорили, що таке апное, його причини, вплив на організм і можливі способи лікування з Юрієм Погорецьким, головним лікарем київської Лабораторії сну та президентом Всеукраїнської асоціації медицини сну. Юрій є клініцистом, який поєднує знання в кардіології та сомнології.
-- Юрію Несторовичу, що таке апное і як часто люди з ним стикаються, навіть не маючи поняття про те, що воно в них є?
Апное — це явище, коли дихання під час сну припиняється на понад 10 секунд. Впродовж ночі людина, що страждає від апное, може в цілому не дихати від трьох до п'яти годин, маючи від 5 до 30 і більше зупинок дихання за годину. Це порушення класифікується на три ступені тяжкості: легкий — 5-14 зупинок за годину, середній — 15-29, і важкий — 30 і більше.
У 1993 році експерт у галузі сомнології Террі Янг здійснив дослідження, яке показало, що 18% жінок віком від 30 до 60 років страждають на апное. Тим часом, приблизно 50% чоловіків у цій же віковій категорії мають легкі, середні або важкі форми цього захворювання, хоча на це часто не звертають належної уваги.
На нашому веб-сайті ви можете знайти реальний запис обстеження пацієнта (опубліковано з його згоди), виконаного за методикою прискореної ночі — сплітнайт (перша половина ночі — діагностика, друга половина — лікування). 43-річний чоловік вагою 140 кілограмів протягом 12 років намагався боротися з гіпертонією без успіху. У нічний час його артеріальний тиск залишався неконтрольованим. Дихання пацієнта зупинялося на 40-60 секунд, що викликало гіпоксію (патологічний стан, пов'язаний із недостатньою подачею кисню до клітин) та, відповідно, гіпертонічні кризи. Це могло призвести до інсультів, інфарктів або раптової смерті уві сні, особливо в ранкові години.
На момент першої години ночі ми зафіксували у пацієнта неймовірні 97 (!) пауз за годину. Рівень кисню в крові впав до 50%, тоді як нормою є 96-98%. У цей критичний момент серце зупинилося на дев'ять секунд. Добре, що організм зміг самостійно відновити його діяльність. Але що було б, якби цього не сталося? Саме так і відбувається раптова смерть під час сну.
Яким чином хропіння асоціюється з апное? З вашої практики, який відсоток хропунів страждає від цього розладу?
Хропіння — це своєрідний сигнал. З часом воно може призвести до апное. З 1978 року вважається, що хропіння є невід'ємною частиною цього розладу. Однак практика свідчить, що апное може виникнути і без наявності хропіння, що робить його підступним.
Існує два основних типи апное. Синдром обструктивного апное сну становить більшу частину розладів сну. Цей стан проявляється хропінням, періодичним закриттям верхніх дихальних шляхів у ділянці горла та зупинкою легеневої вентиляції, при цьому зусилля для дихання продовжуються. Це призводить до зниження рівня кисню в крові, значної фрагментації сну та надмірної сонливості вдень, що може бути особливо небезпечно для водіїв. За даними, майже кожне третє дорожньо-транспортне пригода у світі пов'язане з водіями, які страждають на апное. У 2016 році дослідження, проведене в США, Канаді, Німеччині, Великій Британії та Японії, показало, що ці країни разом втрачають близько 650 мільярдів доларів щорічно через цю проблему. Що стосується України, то, за моїми оцінками, втрати складають приблизно 20-25 мільярдів гривень.
Центральне апное виникає, коли мозок не надсилає сигнали для дихання до грудної клітки та діафрагми, і зазвичай не супроводжується хропінням. Основними причинами цього стану можуть бути вірусні інфекції, такі як COVID-19 і кліщовий енцефаліт, а також черепно-мозкові травми, зокрема контузії, які в наш час стали досить поширеними. Оперативні втручання, такі як резекція піднебіння чи вирівнювання носових перегородок, в даному випадку не приносять результату. Найефективнішим методом лікування хропіння та апное є використання апарату CPAP, який забезпечує потік повітря під певним тиском для підтримки прохідності дихальних шляхів під час сну. Цікаво, що цим пристроєм користується також колишній президент США Джо Байден.
Вироблення гормону сну мелатоніну поступово знижується з віком. Це впливає, зокрема, на тонус м'язів горлянки. Ось і відповідь, як з'являється апное, -- з втратою мелатоніну. Людина, яка хропе, не спить повноцінно сама й заважає оточенню. Вона не пірнає в глибокі фази сну, а тільки в них виробляється мелатонін. Золоте правило здорового сну -- лягаємо спати о 22:00, а о 6:00 -- підйом. Так ми отримуємо п'ять повноцінних заходів у глибокі фази сну, коли виробляється мелатонін. Якщо з'являється хропіння, цього не відбувається. Втрачаємо мелатонін -- згодом з'являється й апное.
І спадковість тут ні до чого. Це відсутність культури сну, нічна робота, нічні та добові чергування. Отже, в групі ризику -- лікарі, медпрацівники, військові, поліціянти, рятувальники тощо. Треба вміти шанувати свій сон і висипатися, коли є можливість.
-- Чи можна регулювати мелатонін, уживаючи таблетки?
Штучний мелатонін відноситься до категорії біологічно активних добавок. Якщо б він дійсно був ефективним, ми б не зустрічалися в даний момент. У нашій практиці були пацієнти, які вживали його протягом 10-15 років, але все ще страждали від апное середнього ступеня тяжкості.
Хоча штучний мелатонін мені подобається. Там грамотна інструкція про здоровий сон -- лягати спати о 22:00, а за пів години до сну вживати п'ять міліграмів препарату. Це дисциплінує. Якщо людина лягла спати о 22:00, то о 23:00, коли вона заснула, починає працювати власний мелатонін.
Лягати відпочивати о 22:00 здається дещо неможливим у нашому сучасному ритмі життя. А вам вдається це зробити?
Під час студентського життя я трудився в реанімації, де приходилось працювати вночі та на добових чергуваннях. Коли ми відкрили нову лабораторію, я також продовжував працювати вночі протягом трьох років. Вага досягла 114 кілограмів, і я виявив у себе ознаки апное – хоча індекс був незначним, всього 8, цього було достатньо, щоб усвідомити, в якому напрямку йду. Змінивши свій спосіб життя, я втратив 32 кілограми за два роки. Мій тонус горлянки покращився, жирові відкладення під щелепою зникли, і вже два роки я обходжусь без CPAP.
Природний мелатонін дає бадьорість, активність, радість, сексуальність і забирає сонливість. Нормалізується тиск, знижується й стабілізується цукор у крові. Деякі пацієнти, які були на інсуліні, під впливом CPAP і мелатоніну перейшли на таблетки.
А що з совами та жайворонками? Існує думка, що у кожної людини свої біоритми сну та оптимальні години для засинання. Чи це лише стереотип?
-- Є сови, жайворонки та голуби. Останніх -- 50%. Це люди, які можуть нормально й стабільно працювати протягом дня. Хтось активніший уранці, хтось -- під вечір. Проте ми не народжуємося совами чи жайворонками. Нас такими робить соціум. Перевантажуючи дітей гуртками й навчанням, ми з дитинства збиваємо їм ритми -- вони лягають пізно й заходять у сон перезбудженими. Починати привчати до культури сну та модифікації способу життя потрібно з дитинства.
Тим, хто має будь-які негаразди зі здоров'ям, я рекомендую пошукати свою проблему в Інтернеті, написавши поруч слово "апное". Ви побачите, що сьогодні це -- міждисциплінарна тема. Тому Нобелівську премію за 2017 рік було присуджено "за відкриття молекулярних механізмів, що контролюють циркадний ритм". Це, зокрема, про наш внутрішній годинник. 2018-го -- за вивчення імунітету. Імунітет народжується вночі під впливом мелатоніну. А Нобелівську премію-2019 дали за вивчення гіпоксії. Того, на що страждають уночі хропуни-апнойники. Гіпоксія прискорює розвиток онкології.
Отже, три Нобелівські премії підряд були присвячені дослідженню сну. У 2023 році Всесвітня організація охорони здоров'я включила здоровий сон до переліку ключових рекомендацій щодо ведення здорового способу життя. Це має велике значення для багатьох медичних напрямків — пульмонології, кардіології, ендокринології, сексопатології, акушерства та гінекології та інших.
До речі, 52% вагітних хропуть і мають апное. Гіпоксія у вагітних дуже часто призводить до викиднів і передчасних пологів. А недавнє дослідження свідчить, що внаслідок гіпоксії у вагітних частіше народжуються діти з аутизмом. Те, що апное призводить до п'ятикратного зростання смертності під час пологів, Крістіан Гілінал виявив іще 1978-го. На жаль, у нас цьому приділяють недостатньо уваги.
На основі вашого досвіду, в якому віковому періоді може виникнути або виявитися нічне апное? Які чинники можуть сприяти його загостренню в різні роки життя?
Важливо зазначити, що апное може виникати як у немовлят (частіше за все це пов'язано з рідкісними спадковими генетичними аномаліями), так і у більш старших пацієнтів, від 0 до 95 років. Наймолодші пацієнти, з якими я працюю, мають вік від 3 до 18 років, і зазвичай їхні батьки звертаються зі скаргами на нічну епілепсію або нічний енурез. У одному з таких випадків було виявлено важку форму апное з 40 зупинками дихання за годину і сатурацією на рівні 60%. Після усунення гіпоксії, як нічна епілепсія, так і енурез зникли.
Хропіння й апное у дітей і дорослих може бути пов'язане з вродженою маленькою нижньою щелепою. Тут ми співпрацюємо з ортодонтами. Вони роблять спеціальну капу та фіксують нижню щелепу, а ми підбираємо CPAP. Але спочатку робимо діагностику.
Зазвичай причиною є збільшені аденоїди та мигдалини. Вночі вони можуть набрякати, що призводить до апное. У цій справі ми співпрацюємо з кваліфікованими отоларингологами.
-- Які захворювання погіршують наявність апное?
Згідно з інформацією, наведеною Террі Янгу у 1997 році, 93% жінок і 82% чоловіків, які страждають на синдром апное, не отримали офіційного діагнозу.
Апное може викликати підвищення артеріального тиску або розвиток артеріальної гіпертензії, яка, в свою чергу, може стати неконтрольованою. Це відбувається через те, що в умовах гіпоксії вночі медикаменти втрачають свою ефективність.
Надмірна вага, ендокринні розлади, часті нічні походи до туалету, мігрені тощо – все це може бути як причинами, так і наслідками апное. Пацієнти, які страждають на апное, часто мають численні супутні захворювання. Це може включати такі стани, як цукровий діабет, метаболічний синдром, підвищений артеріальний тиск і порушення серцевого ритму. Навіть такі проблеми, як псоріаз і трофічні виразки, можуть почати зникати після усунення гіпоксії. Якщо на шиї чи в паху спостерігаються скупчення папілом, це може свідчити про наявність апное середнього ступеня. Виникнення папіломавірусу в такій формі вказує на зниження імунітету. Крім того, до 80% випадків еректильної дисфункції мають зв'язок із апное, що підкреслює важливість цього стану.
-- У багатьох уночі з'являється печія. Це якось пов'язано з апное? Як і чому це відбувається?
Так, це дійсно так. Багато наших пацієнтів скаржаться на це. Коли виникає апное, діафрагма перебуває в спазмованому стані. Під час апное вона, як би це сказати, виштовхує вгору все, що є в шлунку, іноді навіть призводячи до нічного блювання. Щоб вирішити цю проблему, необхідно усунути апное (за допомогою CPAP), а також підняти верхню частину тіла пацієнта під кутом 15-45 градусів. Це дозволить діафрагмі розслабитися і працювати більш спокійно, без виштовхування вмісту шлунка. Таким чином, проблема буде вирішена.
Чи може підвищений рівень гемоглобіну та еритроцитів бути пов'язаний з апноею?
Ви задаєте вкрай важливі запитання, які часто залишаються поза увагою медичних спеціалістів. У людей, що страждають на апное, спостерігається гіпоксія. Для її компенсації кістковий мозок вивільняє в кров значну кількість еритроцитів, щоб забезпечити організм більшою кількістю кисню через легені. Таким чином, майже всі пацієнти із синдромом апное стикаються з помилковою поліцитемією, що характеризується підвищеним рівнем еритроцитів.
-- Головна небезпека апное -- кисневе голодування. Які органи насамперед страждають через брак кисню?
Перш за все, мова йде про мозок та серце. Цікаво, що існує термін "нейропластичність". Якщо надати мозку можливість відновити постачання кисню за допомогою CPAP, це може призвести до значного покращення, фактично повертаючи його в молодший стан на десять років, а також уповільнюючи розвиток хвороби Альцгеймера. У березні 2025 року в журналі "Ланцет" була опублікована стаття, яка зазначає, що використання CPAP-терапії знижує загальну смертність на 37%, а ризик смерті від серцево-судинних захворювань – на 55%. Жодна інша технологія або медикаменти не можуть похвалитися такими результатами. Призначені ліки починають діяти вночі, якщо усунути гіпоксію.
-- Ви постійно говорите про CPAP. Однак коштує він дуже дорого. А що робити людям, у яких апное є, а грошей на апарат немає?
Передусім важливо надати людям необхідну інформацію. Слід провести діагностику, щоб визначити, чи є у пацієнта апное. Якщо так, потрібно оцінити, який рівень функціональності пристрою потрібен для лікування. Повірте, люди готові інвестувати в своє здоров'я, особливо коли вже на ранок відчувають позитивні зміни: бадьорість, відсутність головного болю та гарний сон. Вони залучають родичів та друзів, оформлюють банківські кредити, шукають альтернативні, трохи дешевші, але сертифіковані й перевірені пристрої, які допускаються на український ринок. Адже неналежне лікування може завдати шкоди. Загалом, самолікування є ризикованим.
Але коли вже виходимо на CPAP, то одягаємо його щоночі. Наробляємо свій мелатонін, відстежуючи дисципліну сну. Й за дев'ять місяців під час контрольного обстеження полісомнографії оцінюємо результат лікування. Покращилися показники, апное немає -- можна скасовувати. Це не довічний варіант.
Є прецедент, коли пацієнт дав собі лад і за дев'ять місяців CPAP було скасовано. Він змінив образ життя, відновив мелатонін, почав ходити в басейн, схуд. До речі, рекорд схуднення в нашій лабораторії -- 122 кілограми за чотири роки. Працюючи ночами, програміст довів себе у 25 років до 220 кілограмів ваги.
Але десь у 60-70+ років ми всі одягнемо маску. В цьому віці мелатоніну виробляється дуже мало.
Які ознаки варто попросити свого партнера, що спить поруч, помітити? І як можна виявити апное, якщо ти спиш один?
Якщо ви живете самостійно, ви можете звернутися до нас для отримання спеціального скринінгового пристрою, який дозволить вам провести обстеження в домашніх умовах. Ми надішлемо його через "Нову пошту". Цей пристрій вимірює рівень кисню в крові та спостерігає за вашим диханням протягом ночі. У використанні немає нічого складного: медсестра допоможе вам налаштувати його через Viber або WhatsApp, щоб ви могли перевірити наявність проблеми.
Коли партнер спить поруч і чує, як людина хропе, він може помітити, що дихання іноді зупиняється. У такі моменти варто вдягнути на палець хропуна пульсоксиметр. Це неофіційний метод, але він дозволяє виявити, чи спостерігається зниження рівня кисню, що свідчить про наявність проблеми. Також можна зафіксувати ці моменти на відео для подальшого порівняння з матеріалами на нашому веб-сайті. Першими, хто помічає цю проблему, зазвичай є близькі, друзі або навіть побратими, які зазнають незручностей через хропіння. Саме тому ми вирішили розвивати тему української військової сомнології.
Я досліджував американські дані про військових, які пережили бойові дії. Виявилося, що в період з 2001 по 2012 роки (дослідження було опубліковано в 2019 році) рівень безсоння серед них зріс на 650%. Проблеми з хропінням та апное піднялися на 600%. Подібні тенденції спостерігаються й у випадку метаболічного синдрому. Ці показники справді вражаючі.
Інша досліджувана тема — період з 2022 по 2023 роки. Виявилося, що серед цивільного населення апное має різну поширеність залежно від статі (18% у жінок та 50% у чоловіків), тоді як серед військових ця різниця відсутня. Ризик розвитку депресії, безсоння та апное є однаковим для обох статей.
Який рівень сатурації вночі повинен викликати занепокоєння?
-- Норматив -- 96-98%. До пандемії критичною вважалася позначка 85%. Під час пандемії цей рівень підвищили до 90%, а для вагітних – до 92%. Це вже є сигналом для медичних працівників бути на чеку.
Які параметри вимірюють під час оцінки якості сну людини?
Золотим стандартом діагностики є полісомнографія. У цьому процесі контролюється два-три канали електроенцефалографії, що дозволяє відстежувати різні стадії сну та визначати, чи є сон якісним. Також фіксуються рухи очей, а для виявлення скреготу зубів на обличчі розміщується датчик. Додатково контролюється кардіограма за допомогою одного чи двох каналів, що дає змогу відслідковувати порушення ритму серця. Для моніторингу дихання використовується канюля, яка розміщується під носом.
Два пояси, один з яких фіксує рухи грудної клітки, а другий -- діафрагми, живота. Датчик на нозі, бо є ще синдром рухливих ніг уночі. Частота пульсу. Плюс відео-аудіо, яке демонструють зранку пацієнту. Це найкраща мотивація до змін, коли пацієнт бачить, у якому важкому стані він перебуває, коли спить, як він хропе і як катастрофічно падає в нього кисень.
До речі, ми виявили новий феномен після року досліджень — синдром рикошету хропіння. Людина, яка хропе, заважає не лише собі, але й іншим. У домі, де є хропун, нічний відпочинок стає справжньою проблемою. Наприклад, дружина поступово втрачає мелатонін через хропіння чоловіка, оскільки також не може зануритися в глибокі фази сну. В результаті, вона починає набирати вагу, у неї можуть виникнути епізоди апное, і зрештою вона сама починає хропіти, іноді навіть голосніше, ніж її чоловік.
Підсумуємо все сказане й, можливо, запропонуємо кілька порад.
-- Нам потрібен мелатонін, нормальний кисень і всім нам дуже потрібен позитив. Тому -- рекомендація: заводимо щоденник сну, фіксуємо позитивні моменти, які відбуваються протягом дня. Створюємо позитив, обмінюємося ним, знаходимо позитивних людей, із якими нам приємно спілкуватися, -- кохання, поцілунки, обіймашки, гумор, мотивація, самомотивація. Дітям це особливо зараз потрібно -- обійми, поцілунки, ніжність, доброта, підтримка. Фіксуємо також негативні моменти, які відбуваються протягом дня. Проаналізували ситуацію негативу -- й розуміємо, що найчастіше це пов'язано з токсичними людьми, які псують нам життя. Це можуть бути й найближчі родичі, до речі.
Перед початком війни існувала рекомендація: після 19:00 варто обмежити спілкування з певними людьми, оскільки в цей час, з 19:00 до 22:00, важливо дотримуватися ритуалів підготовки до сну. Також заняття спортом, зокрема плавання, слід завершувати до 19:00. Принаймні за годину до сну важливо уникати використання електронних пристроїв, оскільки синє світло екранів гальмує вироблення мелатоніну. У другій половині дня не слід вживати каву, чорний та зелений чай — усі напої, що містять кофеїн. Для якісного сну важливо заходити в нього без перевтоми.
У приміщенні слід забезпечити темряву, тишу та прохолоду. Оптимальна температура в спальні коливається між 16 і 18 градусами. Такий температурний режим сприяє швидшому та легшому засинанню. Далі мелатонін відповідає за терморегуляцію, знижуючи температуру тіла приблизно на один градус. Це позитивно впливає на якість сну.
Додаємо до раціону продукти, що містять багато триптофану, оскільки саме з нього вночі утворюється мелатонін.
Наприклад, як це виглядає?
-- Із м'яса -- індичка, кролик, дичина, перепілка. Перепелині та курячі яйця. Голландські сири, бринза, моцарела. Вишня, вишневий сік. Терпкість вишні й бринзи -- це і є відчуття триптофану. Горішки: кедрові, мигдаль, волоські. Кунжут і гарбузове насіння. Гарбузова олія також корисна -- по дві ложки на день із кашею, йогуртами, салатами. Вона корисна й для передміхурової залози у чоловіків. Банан, але якщо є зайва вага -- акуратно.
Молоко з медом -- дітям. Там так само є триптофан.
Ну, справжня дисципліна! Лягаємо спати о 22:00, а вже о 23:00 отримуємо нашу основну порцію мелатоніну.
Якщо через тривоги та бомбардування вночі не вдалося виспатись, то 30 хвилин чистого сну трохи врятують ситуацію. Але для тих, хто на CPAP, денний сон обов'язково з маскою.
Цікава деталь: компанія "Тойота" в Японії стала однією з перших, яка ввела можливість для своїх працівників відпочивати після обіду на конвеєрній лінії. Це нововведення призвело до зниження кількості інсультів, інфарктів та травм на робочих місцях на 30-40%. Крім того, продуктивність праці у другій половині дня зросла на 50%.
У сучасних китайських школах учням дозволяють відпочити на парті та трішки поспати. Це суттєвий аспект, що сприяє покращенню якості життя та продуктивності, адже короткий сон у другій половині дня може значно підвищити витривалість людини.
