НМТ та математика: чому талановиті діти обирають виїзд з України
Солістка Національної опери України Ольга Матушенко кілька днів тому написала в одній із соцмереж про те, що отримати вищу творчу освіту в Україні її донька-художниця не зможе, адже не набрала потрібної кількості балів з математики на НМТ (національному мультипредметному тесті).
За словами артистки, математика абсолютно не потрібна у майбутній фаховій діяльності талановитої дитини, однак "держава вважає, що, аби вступити на живопис, графіку чи ілюстрацію, потрібно знати синуси, алгоритми та функції".
І пропонує: якщо стати художником неможливо без знань з математики, тоді, очевидно, абітурієнти на спеціальності з прикладної математики також повинні проходити випробування з "живопису, диктанту з сольфеджіо чи гри на трубі". Адже в нашій країні потрібно забезпечити рівні можливості для всіх.
Цей пост викликав поділ серед українських користувачів соцмереж: одні вважають, що без математики неможливо говорити про освіту, інші ж підтримують думку автора. Я довго стримувалася, але оскільки це питання стосується мене особисто, вирішила написати довгий коментар.
По-перше, дівчина, про яку йдеться, - однокласниця моєї доньки. Якби не ті обставини, які ми всі змушені були прийняти, цілком можливо, що на старті цієї суперечки міг би опинитися й мій пост з подібним змістом. Добре, що цього року ми вирішили не проходити НМТ.
По-друге, всі, хто давно зі мною, знають, що математика стала справжнім випробуванням для моєї доньки протягом усіх її шкільних років, а мені додала не лише сивини, але й іноді навіть проблем з волоссям, забрала чимало грошей і часу. Єдине, що рятувало мене від відчаю протягом цих років, — це слова мого друга (величезне спасибі, Вадіку): "Женя, подивись, ти вчора була на виставці робіт твоєї доньки, а де ти бачила виставку контрольних з математики?" (це було ще в початковій школі).
Я довго міркувала, які саме аргументи варто навести і на чому зосередити увагу, але, ознайомившись із численними коментарями, вирішила відповісти на найпоширеніші думки. Однак перед цим хочу підкреслити, що в первісному дописі йшлося не про якихось загальних "гуманітаріїв", а конкретно про художницю. Лише зацікавтесь, адже у вас, як я зрозуміла, все в порядку з математикою: скільки абітурієнтів щорічно вступає до НАОМА (Національної академії образотворчого мистецтва), наприклад. Це дає зрозуміти, про який відсоток дітей від загальної кількості випускників йдеться.
Якщо я не помиляюся, у цій же НАОМА найбільше учнів займається живописом. А ви в курсі, скільки їх було? Минулого року – двадцять сім (27, для зручності математиків).
І мама дівчинки пише лише про виші з творчим конкурсом. Тому оці всі заламування рук "в нас і без того не вистачає інженерів" я б якось притримала до інших дискусій. Це дуже специфічна, непоказова і нечисленна категорія, щоб через неї робити такі глобальні висновки. Але так, вона теж потребує уваги й, ну так вийшло, особливого підходу й ставлення.
Таким чином. Коротко.
1. Усі повинні оволодіти основами математики, адже це сприяє розвитку інтелекту. Проте, мозок можна тренувати різними способами, такими як ритмічні вправи, фізичні навантаження, розвиток дрібної моторики, координаційні заняття, а також творчість через малювання чи музику. Математика, безумовно, має свої плюси, однак не менш корисними є кросворди, пазли та інші подібні ігри. Чому ж ці активності не входять до складу НМТ?
2. Всі мають знати математику, бо без цього не проживеш. Проживеш. Ви не повірите, але відсотки можна розрахувати на калькуляторі, доручити цю справу чату GPT, відсотки він рахує краще, ніж малює портрети. До того ж математика (в тому обсязі, як її вчать в старшій школі) не знадобилася в житті переважній більшості дописувачів, що завзято за неї топлять.
І ще одне. Математика, безумовно, важлива, але мистецтво також має своє місце. Щодня ми робимо вибір: що одягнути, які меблі придбати, як естетично розташувати їжу на тарілці. Як же все це реалізувати без навичок малювання? Тому я пропоную запровадити обов'язковий іспит з образотворчого мистецтва!
Ні, я не перебільшую, вміння малювати й здатність нормально підібрати краватку до сорочки корелює приблизно так само, як інтеграли зі здатністю нормально розрахувати в супермаркеті й вирахувати відсоток знижки.
І знову ж таки, ми не враховуємо варіант підрахувати все за допомогою калькулятора чи звернутися до штучного інтелекту.
3. Художникам математика також потрібна. Можливо, але тоді давайте, якщо ми вже обговорюємо питання що й кому потрібно, спрямуємо своє піклування й на інші професії. Лікарям потрібне малювання кісток на рівні художньої школи, бо це ж анатомія. Особливо - пластичним хірургам, не дарма ж вона називається пластична анатомія. Математикам потрібна музика, бо це ж повʼязані речі. І не просто якісь там хорові співи, хай здають сольфеджіо й принаймні один інструмент на рівні музичної школи. Інженерам потрібна біологія, бо біомеханіка і оце от все. Поглиблена біологія. Ну, й хімія теж. Нехай всі здають. Лікарі також мають здавати спортивні нормативи на рівні КМС, не менше. Бо, ви ж розумієте, які в них фізичні навантаження. Що значить - буде сімейним лікарем? А що, як хтось помре на прийомі?.. Не буду продовжувати, думаю, ви вловили мою думку. У вас же з логікою все ок, математику ж всі обожнюють.
4. Математику потрібно складати, адже, наприклад, у Великій Британії... Ні, це не найкращий приклад. Там математика є обов’язковою тільки на етапі виходу зі середньої школи. Система передбачає спрощений іспит, що складається з двох частин, одна з яких дозволяє користуватися калькулятором (чомусь експерти британської освіти зазвичай про це не згадують). І так, система настільки адаптивна, що якщо школа бажає прийняти учня, який проявив себе у іншій галузі, але має труднощі з математикою, вона може дати йому можливість повторити іспит кілька разів, доки він не досягне мінімального прохідного рівня. Тим, хто в старших класах обирає математику, необхідно відповідати високим стандартам і отримувати відмінні оцінки. Чому я маю цю інформацію? Вгадайте. Так, моя донька здала іспит у Британії. Це було справді складно для неї, і вся школа переживала за її успіх.
5. Дівчинка просто лінива, таких зараз багато (інформація від професійних репетиторів на 100% точна, так), вона неуспішна, просто втратила інтерес до всього. Тут вам доведеться довіритися мені, адже я мати художниці, дружина художника, подруга художників і була невісткою художника. Отже, серед митців є чимало людей, яких сьогодні називають "з особливими освітніми потребами". Це не вигадка і не жарт, це – реальність. Світосприйняття творчих особистостей трохи відрізняється від звичного. Багато речей, які здаються вам простими, для них можуть бути важко досяжними. Проте й ви, якщо не є митцем, не здатні виконати багато того, що вміють вони. Ви не зможете змусити людей вірити у вигаданий вами світ, відчувати захват до сліз, здригатися від страху і туги. А для них це є цілком природним. Просто пам’ятайте про це, коли пишете, що "там немає що вирішувати".
6. А, ось і художник, а перспектива — це ж геометрія. На теорії так, але на ділі все виглядає зовсім інакше.
Ви можете отримати максимальний бал з геометрії, але при цьому ніколи не зуміти зобразити вулицю, де живете, у правильній перспективі.
Ну що тут казати, навіть простий натюрморт не зберете, площину або ж зовсім зіпсуєте. Або ж витратите півдня, точно вимірюючи все лінійкою, і в результаті отримаєте не те, що хотіли. А моя донька створить це на око, так що навіть якщо станеться помилка, ви, напевно, ніколи про це не дізнаєтеся, або скажете: "А так навіть цікавіше". Адже мистецтво не підлягає вимірам і не може бути описане формулами. Або й може, але тільки до того моменту, коли з'являється той "секретний інгредієнт".
7. І на завершення. Так, творчі особистості мають свою унікальність. Вони потребують особливого підходу. Аргументи на кшталт "навіщо їй навчання у виші, адже можна заробляти й після училища, ось я..." чи "нехай буде художником без диплома, адже є багато корисних навичок, вона може почати заробляти..." не враховують справжню суть. Якщо дитина прагне вчитися у вищому навчальному закладі, особливо в такому традиційному і академічному, як НАОМА, це свідчить про те, що вона націлена не лише на ремесло чи фінансову вигоду, а на те, щоб у майбутньому змінювати світ відповідно до своїх ідей. Чи вдасться їй цього досягти – інше питання, проте можливість реалізувати свої амбіції не повинна визначатися її вмінням рахувати відсотки.
Поки я працювала над текстом, отримала нові звістки від доньки. Вона пройшла до фіналу ще одного конкурсу, і організатори надіслали листа вчителям із запрошенням на церемонію нагородження. Вчителі в захваті та активно обговорюють, хто представлятиме її в Лондоні. Це вже другий конкурс, в якому вона бере участь цього року.
Цього року в Британії близько 60% учнів успішно здали іспит з математики. Питання: скільки з них були нагороджені на мистецьких змаганнях?
