Нові правила для фізичних осіб-підприємців та звичайних українців: як уникнути фінансового моніторингу.

Які практичні наслідки матимуть вимоги фінансових моніторингів?

Проблема фінансового моніторингу залишається надзвичайно актуальною для клієнтів українських банків, як для підприємців, так і для звичайних громадян. Банківські установи продовжують безжально блокувати та закривати рахунки, часто без жодних пояснень причин своїх дій. У результаті, люди залишаються без доступу до своїх коштів, і їм доводиться докладати чимало зусиль та витрачати час на їх відновлення, виправдовуючи кожну копійку. Не всім вдається знайти вихід із цієї ситуації, і не завжди це буває можливим.

У зв'язку з цим кожен новий документ та нові правила або рекомендації Національного банку щодо фінансового моніторингу піддаються ретельному аналізу не лише професіоналами, але й звичайними громадянами, які прагнуть зрозуміти, чого ще можна очікувати в цій сфері. Наприкінці січня 2026 року Нацбанк оголосив основні тези нових рекомендацій, а згодом оприлюднив їх повний текст. Для звичайних громадян (фізичних осіб) важливим є один ключовий пункт, тоді як решта рекомендацій адресовані фізичним особам-підприємцям (ФОП), загальна кількість яких в Україні перевищує 2 мільйони.

"Телеграф" провів дискусію щодо нового фінансового документа Національного банку України з представниками двох асоціацій банків. Ці асоціації стали відомими завдяки відзначеним обмеженням на грошові перекази фізичних осіб, які вступлять в силу з лютого 2025 року — на рівні 50–100 тисяч гривень на місяць. Ці обмеження вже діють більше року і стосуються майже всіх українців, з кількома винятками. Під час обговорення були виявлені можливі рекомендації та нововведення, що можуть виникнути у зв'язку з новим документом регулятора.

Основна порада Національного банку, безумовно, не викличе схвалення серед українців, оскільки передбачає розголошення інформації про фінансовий моніторинг для всіх – фізичних осіб, підприємців та юридичних осіб. Фінансові експерти вважають, що ці дані не є банківською таємницею, тому планують відкрито ділитися інформацією про клієнтів. Найчастіше під це потраплятимуть звичайні громадяни.

Зокрема, НБУ надав рекомендацію банкам обмінюватися інформацією про клієнтів, які не пройшли фінансовий моніторинг. Це стосується будь-яких випадків: чи то людина ненавмисно не зрозуміла вимоги, чи свідомо ухилилася від надання документів банку. Не має значення, з яких причин це сталося: чи то навмисно приховані документи, відсутність необхідних паперів (наприклад, податкової декларації), чи просто пропущений запит банку через зайнятість на роботі (часто запити надходять через мобільні додатки банків). У сучасних умовах це серйозний недолік і підстава для банку зафіксувати порушення фінансового моніторингу та заблокувати рахунок.

Якщо питання залишиться невирішеним, рахунок може бути закрито примусово, і існує ймовірність, що клієнту відмовлять у видачі залишкових коштів готівкою або встановлять обмеження на цю операцію. Це є порушенням статті 319 Цивільного кодексу. Наприклад, Райффайзен Банк обмежує видачу готівки до 30 тисяч гривень, а всі інші кошти можна отримати лише через безготівковий переказ в інший фінансовий заклад.

Що роблять люди в умовах такої безвихідної ситуації? Найчастіше вони переказують гроші в інший банк, де мають рахунок, сподіваючись, що їхні дії залишаться непоміченими. Це означає, що банк, в якому вони зіткнулися з проблемами з фінансовим моніторингом, не повідомить про цей інцидент нікому, зокрема й тому банку, куди були переведені кошти. Таким чином, українець може безтурботно користуватись послугами нової фінансової установи. Якщо ж буде потрібно, він може легко змінити ще декілька банків.

Саме цю практику Національний банк України наполягає скасувати своїм новим роз'ясненням. Регулятор вимагає, щоб кожен банк, який примусово закриває рахунок через порушення норм фінансового моніторингу і переказує кошти до іншої установи, щоразу інформував про це колегу-банк. Це означає, що потрібно зазначати екс-клієнта, з яким було розірвано співпрацю. Інформація про порушення фінмоніторингу повинна бути вказана в призначенні платежу під час переказу — свого роду тривожна кнопка, червоний сигнал або чорна мітка. Як би це не називали.

Деякі банки й досі повідомляли про своїх колишніх клієнтів, але це явище не стало масовим. Проте ситуація зміниться, адже Національний банк України ставить це питання на порядок денний. Раніше представники НБУ анонсували плани щодо створення спеціального реєстру (так званого чорного списку клієнтів), але з'ясувалося, що для цього потрібно ухвалити спеціальний закон і розробити технологічну інфраструктуру, що займе не менше року. Тому вирішили не зволікати і запровадити міжбанківську практику обміну інформацією, яка функціонуватиме без збоїв.

Які ризики можуть виникнути для людей? Вони є досить серйозними: у найгіршому випадку новий банк, куди будуть переведені їхні кошти після проблем з фінансовим моніторингом, може суттєво обмежити можливості клієнтів або навіть закрити їхні рахунки та відмовити в подальшому обслуговуванні. У результаті, існує ймовірність повної втрати доступу до всіх рахунків, і тоді єдиним виходом залишиться користування лише готівкою. Всі комунальні платежі та інші обов'язкові витрати доведеться здійснювати виключно за допомогою паперових грошей у касах банків.

Позитивний аспект нового роз'яснення Національного банку щодо фінансового моніторингу полягає в зміні підходу до комунікації з усіма клієнтами, включаючи простих громадян. Раніше цей процес супроводжувався суворою таємницею і своєрідною грою "в кішки-мишки": людей карали за порушення норм фінансового моніторингу, не надаючи жодних пояснень щодо його основних принципів і причин штрафів. Тепер, однак, планується впровадження повної прозорості та відкритості у цьому питанні. Спочатку клієнтам повинні чітко роз’яснити критерії, за якими оцінюються їхні дії, а потім на кожному етапі пояснювати, що саме і яким чином вони порушили правила.

Для встановлення продуктивних ділових взаємин з клієнтами, варто зосередитися на удосконаленні комунікації щодо фінансового моніторингу. Наприклад, доцільно обговорити можливість створення інформаційних бюлетенів або публікацій на веб-сайті, де в доступній формі будуть викладені вимоги законодавства у сфері фінансового моніторингу, а також обов'язок клієнтів надавати запитувану інформацію чи документи, необхідні для виконання ними своїх зобов'язань. Це включатиме пояснення суті, характеру та змісту фінансово-господарської діяльності, а також підтвердження звичайних господарських операцій клієнтів, що сприятиме зміцненню подальшої співпраці. Такі рекомендації наведені в новому роз'ясненні Національного банку.

Більша частина нових фінмонівських роз'яснень НБУ призначається ФОПам. Регулятор багато пише, що серед них безліч негідників, що використовуються для незаконних схем, та наводить деякі приклади. Головна претензія влади до малих підприємців -- це те, що їх використовують для дроблення бізнесу великих компаній, щоб мінімізувати оподаткування. Щоб платити тільки 6% (1% воєнний збір і 5% єдиного податку) + єдиний соцвнесок, якщо йдеться про ФОПів III групи, а не 20% податку на прибуток для юросіб. Держава хоче отримувати від бізнесу більше податків, тож влаштувала гонитву за кишеньковими ФОПами. Й Нацбанк впрігся зі свого боку -- нацьковує банки на підозрілих підприємців, яким почнуть активніше блокувати та примусово закривати рахунки.

В новому роз'ясненні НБУ навіть вказав ознаки, до яких ФОПів слід активніше прискіпуватися:

Якщо ви виявили у собі хоча б одну з наведених характеристик, підготуйтеся до надання банку пояснень і документів, що підтверджують вашу чесність. Вам потрібно довести, що ви ведете легальний бізнес і не маєте справи з незаконними схемами.

Принцип презумпції невинності в даному випадку не діє: сам підприємець зобов'язаний доводити свою правоту. Якщо банк не буде переконаний у доброчесності його діяльності, він ризикує залишитися без рахунку. У рекомендаціях Національного банку зазначено, що установи повинні підозрювати кожного підприємця, поки той не надасть документи, що підтверджують його невинуватість, а не просто усні пояснення.

Ось ще два нові вимоги, які регулятор встановив для банків щодо підозрілих фізичних осіб-підприємців:

Безліч рекомендацій має загальний характер, що надає банкам можливість діяти з гнучкістю.

Тому "Телеграф" звернувся до банківських асоціацій щодо конкретизації нових правил. Й зміг отримати певні уточнення.

По-перше, банки мають можливість встановлювати ліміти для фізичних осіб-підприємців, так званий мінімальний ліміт, при якому не буде потрібно надавати великий обсяг документів. Це може бути реалізовано за аналогічним принципом, як і для фізичних осіб, коли рік тому (з лютого 2025 року) було дозволено проводити платежі до 50-100 тисяч гривень на місяць, при цьому для сум до 50 тисяч гривень вимоги до підтвердження офіційних доходів були значно спрощені.

"Наразі ми обговорюємо можливість встановлення уніфікованого ліміту, в межах якого ФОПи могли б працювати без подання до банків підтвердних документів", -- повідомив "Телеграфу" в ексклюзивному коментарі заступник виконавчого директора Національної асоціації банків України (НАБУ) Дмитро Глінський.

Обсяги нових обмежень (лімітів) наразі не відомі навіть у загальних рисах, проте він вважає, що вони, найімовірніше, будуть переважно стосуватися нових бізнесменів.

"Зазвичай, доцільно вводити ліміти для новостворених фізичних осіб-підприємців, оскільки банки поки не мають змоги адекватно оцінити реальність їх бізнесу. Розмір цих лімітів, в свою чергу, буде визначатися на основі запланованих оборотів клієнта та його підтверджених фінансових можливостей," -- зазначив Глінський.

По-друге, в НАБУ запевнили, що підготують зрозумілі пояснення щодо фінансового моніторингу для банківських клієнтів і розмістять їх на своєму веб-сайті. Тим часом, їхні партнери з Асоціації українських банків обіцяли організувати відкриту дискусію щодо нових рекомендацій з фінансового моніторингу через два тижні.

"Оскільки рекомендації НБУ потребують узгодженого практичного розгляду банківською спільнотою, АУБ планує винести питання їх практичного застосування на найближче засідання робочої групи 18 лютого 2026 року (онлайн). За результатами обговорення Асоціація зможе узагальнити практичні підходи банків та сформулювати орієнтири/пояснення щодо застосування рекомендацій -- без втручання у внутрішні моделі банків і без створення "універсальних" алгоритмів, які не відповідають ризикоорієнтованій природі фінансового моніторингу", -- розповіла "Телеграфу" голова комітету з питань комплаєнсу та фінансового моніторингу Асоціації українських банків Ганна Горбенко.

Третє: фінансисті обіцяють не обмежувати банківські операції ФОПів, що нормально працюють, без дійсно підозрілих/безпідставних грошових проводок.

"Обмежень для реального бізнесу нема і не планується. Доступ ФОПів, які ведуть бізнес, до певних банківських послуг буде залежати від їх зацікавленості у таких послугах та спроможності виконувати свої зобов'язання. Наприклад, вчасно погашати кредит і платити відсотки, сплачувати комісії за обслуговування тощо", -- запевнив Дмитро Глінський.

Також "Телеграф" звернувся до фахівців за рекомендаціями щодо того, як уникнути підозр у порушенні фінансового моніторингу та можливих санкцій за це.

"Важливо залишатися відкритими для банків, особливо при налагодженні ділових зв'язків. Банк повинен виступати для клієнта як свого роду "сімейний лікар", який знає всі нюанси фінансового стану бізнесу та готовий надати підтримку в розв'язанні фінансових питань. Підприємець має чітко роз'яснити, який вид діяльності планує вести, як він буде реалізовувати свої ідеї та які транзакції передбачаються. У свою чергу, банк може дати рекомендації щодо оптимального оформлення документів, щоб уникнути можливих непорозумінь," -- зазначив Глінський.

У ситуаціях підвищеного ризику фінансові установи можуть запитувати додаткові роз'яснення або документи, щоб краще зрозуміти економічну суть транзакцій. Це не слід розглядати як автоматичне "блокування" рахунків, а радше як частину процесу належної перевірки та управління ризиками.

Загальна порада полягає в тому, щоб забезпечити ясність бізнес-логіки всіх операцій і можливість підтвердити її документами або поясненнями за запитом банківських установ: це включає в себе договірну документацію, цілі платежів та зв'язок операцій із діяльністю компанії. Крім того, вкрай важливо оперативно реагувати на запити банків, дотримуючись відповідних процедур, - зазначила Ганна Горбенко.

Дмитро Глінський підкреслив, що "молодість" фізичних осіб-підприємців не є перешкодою для банків у їхній діяльності, а також не стане такою у майбутньому. Проте, банки не можуть ігнорувати ризики, пов’язані з такими клієнтами. В Україні існує тенденція використання ФОПів для сумнівних цілей, тому до нових бізнесів слід ставитися з відповідною обережністю.

Нове роз'яснення НБУ ще вивчається в банках і профільних асоціаціях, напрацьовуються додаткові правила. Очікується, що їх фактична реалізація почнеться навесні.