Під покриттям реформ: як Жумаділов і Умєров здійснюють перерозподіл оборонних фінансів.
Призначення Арсена Жумаділова на чолі Агенції оборонних закупівель (АОЗ) остаточно підтверджує наміри міністра оборони Рустема Умєрова централізувати контроль над оборонними закупівлями.
Це рішення спричинило хвилю обурення, оскільки Жумаділов, який все ще очолює Державного оператора тилу (ДОТ), неодноразово опинявся в епіцентрі скандалів, пов’язаних з непрозорими фінансовими операціями.
Цю інформацію публікують у виданні Коментарі.
"Це дійсно так. Я згодився взяти на себе відповідальність за закупівлю летальної продукції в, м’яко кажучи, нелегкий період," - зазначив Жумаділов у Facebook. Він підкреслив, що його основна мета полягає в "організації системної роботи для підтримки армії". Проте його репутація, а також неоднозначна діяльність ДОТ, викликають питання щодо справжності цих обіцянок.
Експерти вже тривалий час вважають, що Умєров має намір зосередити важливі закупівлі у руках своїх довірених осіб. Торік він активно підтримував ідею ліквідації АОЗ шляхом об'єднання з меншою структурою - ДОТ. Призначення Жумаділова, який тепер одночасно очолює обидві установи, виглядає як завершальний етап цього задуму.
Раніше Умєров жорстко критикував попередню очільницю АОЗ Марину Безрукову, звинувачуючи її у провалах. Проте реальні дії міністра, включаючи відкликання державних представників із наглядової ради, свідчать про інше -- бажання створити монополію.
Діяльність ДОТ під управлінням Жумаділова викликала чимало запитань. Аналітики підкреслюють, що ця структура функціонує без належних механізмів прозорості, а фінансові ресурси часто витрачаються з порушеннями. Об'єднання двох важливих функцій в одній особі може суттєво підірвати прозорість процесів закупівель.
"Діяльність ДОТ під керівництвом Жумаділова, яка викликає багато запитань, а також його підвищення, лише свідчать про можливе посилення корупційних схем", - зазначила директорка Центру протидії корупції Дар'я Каленюк.
Громадські діячі висловлюють занепокоєння, що це рішення може призвести до критичних наслідків для системи закупівель. Існує небезпека, що армія не отримає необхідні ресурси, а державні кошти можуть опинитися у руках корумпованих посадовців.
