Податок на все: як Міністерство фінансів прагне зібрати 60 мільярдів гривень
Україна може втратити 8,1 мільярда доларів від Міжнародного валютного фонду через затримки у прийнятті рішень парламентом, повідомляє ZAXID.NET.
19 березня Міністерство фінансів України презентувало новий великий законопроєкт у сфері оподаткування, що поєднує зобов'язання перед Міжнародним валютним фондом та ряд змін у податковій політиці. Серед основних нововведень – введення податку на додану вартість для фізичних осіб-підприємців, оподаткування товарів, що продаються через іноземні маркетплейси, а також оподаткування доходів від діяльності на онлайн-платформах.
Цей документ вже став предметом обговорення, особливо через питання ПДВ для ФОПів. Саме тому ZAXID.NET вирішив взяти інтерв'ю у Олега Гетмана, координатора експертних груп Економічної експертної платформи та асоційованого експерта громадської організації "CASE-Україна", щоб детальніше дізнатися, що насправді містить цей законопроєкт і які наслідки він може мати.
Однією з основних новацій є зобов'язання для фізичних осіб-підприємців реєструватися як платники податку на додану вартість, якщо їх річний дохід перевищує 4 мільйони гривень. Проте, як зазначає фахівець, для багатьох бізнесменів перехід на сплату ПДВ може стати не лише додатковим звітуванням, а й значним тягарем для обігових коштів та адміністративних ресурсів, з яким малий бізнес часто не готовий впоратися.
Однак сучасний законопроєкт є не першою спробою знайти баланс між вимогами Міжнародного валютного фонду та інтересами бізнесу. У грудні 2025 року Міністерство фінансів представило на громадське обговорення набагато суворіший варіант, який передбачав поріг у 1 мільйон гривень річного доходу, що вплинуло б на сотні тисяч підприємців. Цей документ отримав серйозну критику, і в пошуках компромісу уряд розпочав переговори з МВФ про підвищення порогу — спочатку до 2 мільйонів, а згодом до 4 мільйонів гривень. Остання цифра і зафіксована в новому законопроєкті.
Запровадження ПДВ для ФОПів уряд планував винести в окремий законопроєкт, але минулого тижня, 10 березня, депутати провалили голосування за нього, тож уряду довелося розробляти новий документ.
У Мінфіні очікують, що така норма буде приносити бюджету приблизно 20 млрд грн щорічно, але на практиці ця сума може бути значно нижчою, вважає Олег Гетман. На його думку, більшість підприємців просто не підуть на ПДВ.
"Якщо ФОП має оборот 5-6 млн грн і знає, що йому загрожує ПДВ, він просто відкриє другого ФОПа і продовжуватиме працювати без обтяжливого адміністрування. Кожен з них зароблятиме максимум по 3,5 млн грн. Відтак, замість очікуваних 20 млрд грн держава може отримати близько 5 млрд грн", - пояснює експерт.
Крім того, Гетман підкреслив, що строк для впровадження норми є занадто коротким.
"Рік вступу в дію - 2027-й - це занадто мало, щоб підготуватися. Термін треба поставити на рік вступу України в ЄС, тоді це буде абсолютно обʼєктивно - ми інтегруємося й приймаємо їхні правила гри", - вважає Олег Гетман.
До слова, законопроєкт торкнеться і військового збору. Мінфін пропонує змінити умову його припинення: замість скасування воєнного стану - набрання чинності рішенням про завершення реформи Збройних Сил України.
Для фізичних осіб-підприємців (ФОП) 1-ї, 2-ї та 4-ї груп єдиного податку передбачено ставку у розмірі 10% від мінімальної заробітної плати, що у 2026 році становитиме 850 гривень на місяць. Що стосується платників 3-ї групи, як ФОП, так і юридичних осіб, ставка складе 1% від доходу (за винятком е-резидентів).
Щодо цієї норми теж чимало непорозумінь. Законопроєкт назвали "податком на OLX" - однак, за словами Олега Гетмана, це фейк, який запустили опозиційні депутати.
Він зазначив, що регуляторні норми стосуються виключно транзакцій, які виконуються безпосередньо через цифрові платформи та їх платіжні системи, такі як Uber, Bolt, Uklon або Glovo, де платформа утримує комісію і передає решту виконавцю. Проте дошки оголошень, наприклад OLX, не підпадають під ці правила: якщо продавець розміщує оголошення, а покупець зв’язується з ним і розраховується готівкою або накладеним платежем на пошті, автоматичне оподаткування не виникає.
Ключові умови нового регулювання:
Олег Гетман зазначив, що дане положення є суттєвим і необхідним для української правової системи.
"Зараз товари, які надходять поштою з-за кордону, звільнені від ПДВ - тоді як українські виробники аналогічної продукції (одяг, косметика, аксесуари, товари для дому) його сплачують. Законопроєкт усуває цю нерівність", - наголошує експерт.
Законопроєкт встановлює нові правила оподаткування для міжнародних посилок:
Компанія-нерезидент повинна здійснювати нарахування та сплату податку через електронну платформу, а також вести облік таких транзакцій. Гетман вважає цей крок раціональним, оскільки він забезпечить рівні умови для українських виробників та імпортерів, а також потенційно додасть до державного бюджету приблизно 20 мільярдів гривень щорічно.
Офіційний прогноз передбачає щорічні додаткові надходження в розмірі 60 мільярдів гривень. Проте, як зазначає Олег Гетман, ці дані викликають питання, зокрема щодо ПДВ для фізичних осіб-підприємців. На його думку, держава зможе отримати лише 5 мільярдів гривень, а не 20 мільярдів. Водночас навіть сума в 45 мільярдів гривень є значною.
Прийняття цього законопроєкту не просто внутрішньополітичне рішення, а частина зобовʼязань у межах 48-місячної програми розширеного фінансування МВФ (EFF). Програма передбачає 16 структурних маяків, і податковий пакет - один із ключових.
"Україна вже отримала перший транш у розмірі 1,5 млрд доларів, проте ще 6,5 млрд залишаються заблокованими до виконання певних структурних умов. Це рішення вплине також на інших міжнародних партнерів. Тому затримка має не лише репутаційні наслідки", - підкреслив експерт.
Згідно з висловлюваннями Гетмана, меморандум з Міжнародним валютним фондом містить на 90% позитивні аспекти. Він зазначає, що крім змін у податковій системі, документ передбачає призначення нового керівника митниці, оновлення складу наглядових рад державних банків та реалізацію інших важливих реформ. Єдине питання, яке викликає суперечки, стосується норми про ПДВ для фізичних осіб-підприємців та термінів її впровадження.
Нагадаємо, що в листопаді 2025 року Україна уклала угоду з Міжнародним валютним фондом щодо нової програми фінансування обсягом 8,1-8,2 мільярда доларів. Однією з основних вимог стало підвищення доходів державного бюджету, зокрема через перегляд податкових пільг. Серед запропонованих нововведень - введення ПДВ для окремих фізичних осіб-підприємців, оподаткування міжнародних посилок на суму до 150 євро, а також запровадження податків на доходи, отримані з цифрових платформ.
Варто зазначити, що нинішні вимоги Міжнародного валютного фонду суттєво відрізняються від тих, які були висунуті на початку року. Для надання Україні нового кредиту МВФ вирішив не робити ухвалення податкових змін обов'язковою умовою програми — усі ці зміни тепер стали частиною структурних маяків. Раніше фонд наполягав лише на реєстрації законопроєкту щодо ПДВ для фізичних осіб-підприємців, а тепер уряд мусить ухвалити ці та інші податкові ініціативи до кінця березня.
Технічно - ні. Після внесення законопроєкту є 14 днів на подання альтернативних проєктів, потім -комітетський розгляд і перше читання. За оцінкою Олега Гетмана, маяк МВФ буде зірвано, але ненадовго: реалістичний термін ухвалення - до 10 квітня. МВФ це, найімовірніше, сприйме без жорстких наслідків.
Якщо розглянути можливість повернення до ПДВ для ФОП у 2027 році, фахівець підкреслює, що цей варіант є малоймовірним. Найбільш реалістичним розвитком подій вважається запровадження нової норми через рік після закінчення воєнного стану або, що було б ідеально, прив'язка до моменту вступу України до Європейського Союзу.
