"Допомагаючи іншим, отримуємо підтримку самі": Фонд Ріната Ахметова вшанував переможців серед педагогів у конкурсі есе.
"Сьогодні, в умовах війни, підтримка означає захист, увагу та усвідомлення того, що завжди можна звернутися по допомогу і отримати її. Адже коли все йде не так, як хотілося б, Бог надсилає ангела", - ділиться Світлана Косинець, вчителька Луцького ліцею №28. Вона стала однією з переможниць Всеукраїнського конкурсу есе "Подія, яка змінила все. Сила допомоги", що був організований Музеєм "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.
Цього року конкурс зібрав освітян з різних куточків України. Серед лауреатів - вчителі, які своїм прикладом підтвердили, що роль педагога в умовах війни виходить за рамки звичайного навчального процесу. Їхні есе – це розповіді, пронизані щирістю, стражданнями, надією та вірою в людяність.
Есе Світлани Косинець - це прониклива історія про материнську любов, трансформацію страждань у добрі справи та про те, як, підтримуючи ближніх, людина відкриває для себе нові горизонти сенсу життя.
"Поки ми надаємо підтримку, нам також надають допомогу. Існує справжній круговорот взаємодопомоги. Він може бути різним: від фінансування операції для дитини до лікування після травм, ремонту оселі після затоплення, купівлі житла, або ж відправки пакунків зі смаколиками з України," - зазначає Світлана. Її творчість можна знайти за цим посиланням.
Історія Тетяни Товстокори з Харківської області - це розповідь про незламний дух. Вона продовжує працювати в регіоні, який пережив один з найжорсткіших ударів війни. Її есе є свідченням життя під окупаційним режимом, відображаючи гідність, що витримала тиск і загрози.
"Ми займаємося навчанням дітей, виготовленням сіток, надаємо благодійну допомогу, готуємо їжу та випікаємо, а також праємо одяг для наших військових. Проте найважливіше - це виховання патріотизму через власний приклад. Жоден із членів нашої команди не вступив у співпрацю з противником - ми єдиний заклад у нашій спільноті, який дотримується цього принципу. Ми підтримуємо всіх, хто цього потребує," - зазначає Тетяна. Ознайомитися з її есе можна за вказаним посиланням.
Ще одна переможниця - Уляна Дребот, вчителька Калуського ліцею №4. Її есе - емоційна розповідь про особисту втрату і відбиток, який залишила війна на її родині.
"Січень 2024 року... Подія, яка докорінно перевернула наше життя. Мінометний обстріл. Наш Петро - без обох ніг, напівживий... Щоб хоч якось зібрати себе докупи, заспокоїти думки, ми раділи вже тому, що Петро живий, що дихає... Українці - це нація переможців, сильних і незламних духом людей",- пише Уляна. Її есе читайтеза посиланням.
Есе, які отримали нагороди на конкурсі, включені до колекції Музею "Голоси Мирних". Фонд Ріната Ахметова продовжує зберігати ці цінні свідчення. На сьогодні у фонді Музею зібрано понад 138 тисяч історій, що відображають війну Росії проти України.
Поділіться своєю історією на веб-сайті музею або зателефонуйте на безкоштовну гарячу лінію за номером 0800 509 001.
