Спочатку - це Донбас, а щодо гарантій безпеки... Коли-небудь, колись. Можливо.
Трамп разом із своїми соратниками висунули Зеленському вимогу: або Україна погоджується на територіальні поступки на користь Росії, або ж ми не можемо розраховувати на гарантії безпеки з боку США. Фактично, Трамп пропонує віддати без боротьби наш найбільш стратегічно важливий оборонний пункт в обмін на що? Ніхто ще не бачив тексту цих гарантій, проте Банкова стверджує, що все йде добре. Але Зеленський постійно запевняє, що все буде гаразд, хоча насправді "гаразд" зазвичай трапляється лише для нього та його оточення. Чи справді ми знову готові повірити в кота в мішку?
Сполучені Штати дали зрозуміти Україні, що забезпечення американських гарантій безпеки стане можливим виключно після підписання мирної угоди з Росією. Однак, деталі документа, що стосується територіальних питань, залишаються невідомими. Цю інформацію повідомляє Reuters.
Коли українська влада ризикує всім, намагаючись зацікавити Трампа та його університетського товариша літієвими ресурсами, виникає враження, що певні угоди укладаються на фоні відключень електрики. У ситуації, коли люди змушені економити заряд своїх мобільних телефонів, навряд чи хтось зможе дозволити собі платні підписки на закордонні медіа.
Зеленський висловився щодо угоди про відновлення з США. Але чи буде взагалі що відновлювати, якщо справдиться прогноз Радіо Свободи, згідно з яким російські війська прагнуть створити умови для обстрілів Запоріжжя? Я спеціально переглянула стрічку ютуб-каналів телемарафону. Там є певний позитив і конструктив: Герасимов, здається, втратив глузд, тисячі росіян опинилися на межі банкрутства, а Росія, схоже, опинилася в складній ситуації через переворот у Китаї.
На практиці Російська Федерація, згідно з цими мирними угодами, не відмовляється від своїх територіальних амбіцій щодо регіонів, які не були повністю захоплені, але вже закріплені в її конституції. Більше того, вона прагне отримати нові території, подібні до Судетів, такі як Донбас, щоб мати можливість для нових військових операцій. Щодо газових ресурсів Полтавщини чи промислових можливостей Дніпровщини - це вже окрема тема, яка стосується планів Росії на майбутнє.
Європейці тільки зараз наважились на заяву про жорсткіші заходи щодо російського "тіньового флоту", який перевозить нафту у Балтійському та Північному морях. Це безумовно, подія, хоча українські фахові експерти про цю голку в яйці говорять два роки мінімум. Чи буде щось далі? Подивимось. Але, може, і цього би не сталось, якби США не піймали кілька таких танкерів біля своїх берегів. І то - з гучними скандалами, що деякі наші громадяни цілком собі нормально працюють на подібних суднах. Годують родини.
Ситуація виглядає інакше. Наразі не варто зосереджуватися на відновленні після війни. У Києві колишні учасники КВН іронізують про вигрібні ями, в той час як компанія ДТЕК стверджує, що відсутність світла пов’язана з вашими увімкненими бойлерами. Але насправді видно, що роками не проводилися належні ремонти їхніх електрощитків і кабелів. Бригад не вистачає, адже багато людей були мобілізовані. Це не елітні підрозділи, як Петров і Іванов. Не знаю, про які плани відновлення та гарантії йдеться, але такі солодкі обіцянки лише створюють ілюзію безпеки, а насправді готують грунт для нових агресивних дій з боку Росії.
Гарантії безпеки точно не залежатимуть від папірця із Трампом, якому потрібні козирі для виборів восени. Вони залежать від того, чи буде придатною для життя наша країна і великі економічні агломерації. А ще - чи буде у нас чим оплачувати військо, бо Росія на війну гроші знайде. У нас же бізнес працює на трьох перекладинах і генераторі.
