Трамп після бесіди з Путіним викликав розчарування в Європі: що стало причиною цього?
Пропозиція Дональда Трампа про 30-денне перемир'я між Україною та Росією, озвучена на початку тижня, викликала стриманий оптимізм у європейських столицях. Однак всього через кілька днів ці сподівання розвіялися. Причиною цього стали двогодинні переговори Трампа з Володимиром Путіним, після яких американський президент зробив ряд суперечливих висловлювань.
Про це пише Bloomberg.
У соціальних мережах Дональд Трамп оголосив, що Україна та Росія "негайно стартують переговорний процес", хоча, за його словами, США можуть залишитися осторонь. Незважаючи на сподівання на більш рішучі кроки, не було озвучено жодних термінів для мирних переговорів, нових санкцій або тиску на Москву.
Більше того, як повідомляє Bloomberg з посиланням на європейських чиновників, позиція Трампа викликала розчарування серед союзників. Один з високопосадовців, який побажав залишитись анонімним, заявив: "Лідери побоюються, що Трамп фактично відмовляється від дипломатичних зусиль".
Інший представник додав, що Трамп "відступає від власної пропозиції щодо припинення вогню" і більше не говорить про санкційний тиск на Росію. За його словами, ані Київ, ані лідери ЄС не підтримують ідеї прямих переговорів з Росією в умовах, коли Кремль не демонструє жодних поступок.
Крістін Берзіна, яка очолює програму "Геостратегія Північ" в Фонді Маршалла, підкреслює: "Путін здобув нові шанси, тоді як перспектива припинення вогню та мирного врегулювання стає все більш недосяжною".
Попри заяви Трампа, що США нібито не виходять із процесу, президент чітко дав зрозуміти: він не поспішає із санкціями та не виключає, що взагалі "відступить".
"На мою думку, щось відбудеться, а якщо ні, я просто відступлю, і їм доведеться йти далі," - промовив він.
Експерти Bloomberg Economics вважають, що така стратегія США насправді дозволяє Росії отримати додатковий час.
Аналітик Алекс Кокчаров підкреслив: "Неясно, чи це вказує на реальну зміну курсу Кремля, чи є лише спробою відтягнути переговори... перший варіант виглядає менш ймовірним, ніж другий".
Щодо бесіди з Путіним, Трамп охарактеризував її як "відмінну". Проте, після телефонної розмови конкретна інформація залишилася обмеженою. Російська сторона оголосила про намір працювати над певним "меморандумом для мирного вирішення ситуації", але не надала жодних подробиць. Володимир Путін, говорячи в Сочі, зазначив: "Найважливіше для нас - усунути основні причини цієї кризи".
Як підкреслює аналітикиня Центру стратегічних і міжнародних досліджень Марія Снєгова, в інтерпретації Кремля це означає "ліквідацію української державності в її нинішньому вигляді".
Одночасно президент Володимир Зеленський, який раніше висловлював підтримку ідеї оголошення миру, під час бесіди з Трампом зазначив, що якщо Росія не погодиться на припинення вогню, санкції повинні бути посилені. Відповідь Трампа, проте, була неоднозначною.
Він навіть прокоментував Зеленського словами: "Він не найлегша людина у спілкуванні".
Наступною несподіванкою виявилася заява Трампа про потенційні мирні переговори у Ватикані за участю нового Папи Лева XIV. Коли журналісти спитали його, чи вважає він, що Путін прагне до миру, Трамп відповів лаконічно: "Так".
Попри нестабільність позиції Білого дому, Сполучені Штати все ще мають способи впливу. Як зазначає екс-посол в Україні Джон Гербст, США здатні: "активувати постачання значних військових ресурсів через трубопровід до України та запровадити більш суворі санкційні заходи проти Кремля".
У Конгресі, здається, вже активно готуються до нових дій. Сенатор-республіканець Ліндсі Грем виступив із закликом до введення нових обмежень проти Росії, тоді як лідер більшості Джон Тун підтвердив: "Сенат має готовий законопроєкт щодо санкцій. Якщо адміністрація вирішить вжити більш рішучих заходів, ми будемо готові до цього".
Нагадаємо, що після телефонної розмови з Путіним Трамп провів переговори з низкою високопосадовців, серед яких були президенти України, Франції та Фінляндії — Володимир Зеленський, Емманюель Макрон та Олександр Стубб. Також він обговорив питання з прем'єр-міністрами Великої Британії та Італії — Кіром Стармером і Джорджею Мелоні, а також з канцлером Німеччини Фрідріхом Мерцем та головою Єврокомісії Урсулою фон дер Ляєн.
