У Києві стартувала вулична експозиція, присвячена депортованим свідкам Єгови.
Цю інформацію передала кореспондентка Еспресо Наталія Стареправо.
Депортація здійснювалася у два етапи: спочатку людей вивозили з Молдови, а 8 квітня – з України. Дослідники повідомляють, що більше ніж дві третини депортованих складали жінки та діти.
"Режим вибирав мішенями саме їх не випадково. У більшості радянських депортацій постраждали жінки та діти — найвразливіші верстви населення. Архівні матеріали демонструють, як функціонувала репресивна система. Проте справжнє розуміння цих людей можна отримати лише через їхні особисті історії", — підкреслив директор Галузевого державного архіву Служби безпеки України.
На виставці були представлені індивідуальні розповіді депортованих, їх свідчення та фотографії. Деякі з цих матеріалів вдалося зібрати ще в 2020 році. На банерах можна знайти не лише архівні дані, але й особисті емоції тих, хто пережив заслання.
зображення: Наталія Стареправо/Еспресо
"Ми встигли записати історії приблизно 30 людей, які пережили депортацію. Через поважний вік ми втрачали їх буквально щотижня. Тому було важливо зберегти їхні голоси. На банерах -- їхні спогади та факти, а також те, що допомагало їм зберегти віру і гідність", -- розповів речник Центру Свідків Єгови в Україні Іван Рігер.
За словами релігієзнавців, переслідування були пов'язані з позицією самих вірян. Також додатковим фактором стала міжнародна складова: релігійний центр організації знаходився у США, які в часи холодної війни були головним суперником СРСР.
зображення: Наталія Стареправо/Еспресо
"Свідки Єгови відзначалися як структура, як соціальний організм, займали нейтральну позицію у політичних заходах. Вони відмовлялися користуватися зброєю та служити у радянській армії. Це все, безумовно, не влаштовувало той режим, за якого вони існували", -- додає заступник голови Державної служби етнополітики та свободи совісті Віктор Войналович.
