У Києві було зроблено вражаюче відкриття – знайдено укриття, що походить з епохи Київської Русі. Як воно виглядає?

У Києві виявлено середньовічне укриття. Цей сховок, що слугував містянам у часи монгольських нападів за часів Київської Русі, був знайдений, як це не дивно, у 2022 році, на самому початку сучасної війни. Давні печери з таємничими написами на їхніх стінах наразі проходять остаточну стадію оформлення документів. Науковці вважають цю знахідку справжньою сенсацією. Проте сьогодні печери опинилися під загрозою.

Цю інформацію висвітлює кореспондентка ТСН Неллі Ковальська у своєму репортажі.

Разом із київським активістом Дмитром Перовим команда ТСН вирушає до таємничої печери, яка не позначена на жодній карті. Про її існування до жовтня 2022 року не було відомо навіть історикам. Дмитро чув про цю печеру раніше, і для нього це не просто цікава історія, а ще й особистий зв'язок.

"Ця садиба колись належала нашій родині; будівлю зведено в 1898 році. Проте моя сім'я тут жила недовго — до 1917 року, коли розпочалися національно-визвольні змагання," — ділиться він.

Ще за часів радянської влади родину Дмитра переселили на мансарду, в той час як основні приміщення віддали в користування робочому класу. Так вони і існували, поки не почалась підготовка до Олімпіади-80.

"У 1979 році було постановлення горисполкома Київського про ліквідацію "ветхого і устарівшого" житла", -- каже він.

Родина Діми переїхала з цього місця у новий житловий комплекс. Проте одна стародавня сімейна легенда, яку йому розповідала бабуся замість звичайних казок перед сном, не залишала його у спокої.

"Існувала стара сімейна легенда про те, що в нашому дворі прихована печера. Ніхто точно не знав, хто і навіщо її викопав, але моя бабуся завжди згадувала цю історію. Вона ділилася нею з мамою та зі мною," — розповідає Дмитро.

Першу експедицію у пошуках печери з казок свого дитинства Дмитро організував восени 2022 року.

"Це печера-сховок і вхід до неї дуже вузький. Оператор разом з камерою туди не пролізе, тому далі ми вирушаємо з телефоном", -- каже Дмитро.

Коли археологи розпочали дослідження цього місця, вони виявили, що тут є три печери, які мають спільні зв'язки. Печера, відкриття якої зробив Дмитро, має довжину понад 80 метрів.

На стінах бачимо зображення, які могли лишити тут кияни часів Київської Руси.

Археологи та історики часто вживають термін "Вознесенські печери", підкреслюючи, що ці печери були пристосовані для тривалого проживання людей.

"Це підземна кімната сховок. Тобто ми сюди лізли, ми бачили ніші сховки, там де, власне, зберігали майно від пограбування. А оце кімната сховок. Тут розташовувалися люди, які хотіли виникнути зустрічі з ворогом. Тут можна було пересидіти, наприклад, якщо йде якийсь наліт, якийсь ключівник Києва, йде пограбування Києва, тут можна було пересидіти", -- йдеться у сюжеті ТСН.

Перебувати всередині довго доволі моторошно.

"За прикладами, що існують в інших державах, можна стверджувати, що ми маємо справу з середньовічним укриттям, датованим пізніми 14-15 століттями, де місцеві жителі шукали притулок під час військових загроз," — зазначає археолог Тимур Бобровський.

Археолог Тимур Бобровський пропонує альтернативну версію, розвиваючи ідеї Дмитра. Існує ймовірність, що в цьому місці могло бути створене щось на зразок особистого сховища, яке зводили для себе жителі сусідніх будинків. Перед монгольською навалою кияни мали можливість укриватися у стінах київської фортеці.

"Після XIII століття ця цитадель перестала існувати. І до середини XVII століття, коли вона була відновлена, ми спостерігаємо значний прогалину в історії. Люди, що проживали на цій території, постійно відчували загрозу, особливо від татарських нападів. Вони змушені були десь ховатися. Раніше ми не знали, де саме вони знаходили укриття," - зазначає він.

Цю печеру вважають науковим відкриттям, оскільки вона відкриває нові горизонти в нашій історії. Хоча подібних місць може бути безліч, наразі відома лише ця, і вона заслуговує на особливу охорону. Окрім того, територія навколо неї також потребує захисту, адже протягом 40 років тут не проживали люди. Під час археологічних розкопок, що проводилися на цій місцевості, виявили численні артефакти, що датуються 12-13 століттям.

"Це місце мало стати музеєм. Проте якимось чином наприкінці 2019 - початку 2020 року тут виникло право приватної власності. Типова київська ситуація, що нагадує туалетну схему", -- повідомляє сюжет ТСН.

Але досі за документами ось ця будівля офісна. Пані Тетяна Осінчук, що відповідає про збереження пам'яток в місті, пояснює ще минулого року Вознесенські печери занесли до переліку нововиявлених об'єктів. Але цього замало.

"Ця пам'ятка отримає статус об'єкта місцевого значення, і захист її починається з моменту, коли вона визнана нововиявленою. У зв'язку з цим, власник земельної ділянки, на якій розташована пам'ятка, зобов'язується укласти охоронний договір з Департаментом охорони культурної спадщини та забезпечити належний догляд за цими печерами для їх збереження," - зазначає Тетяна Осінчук, керівниця центру консервації археологічних об'єктів.

Дмитро, що знайшов цю печеру, досі не може усвідомити, що спадщина його сім’ї стала власністю всього міста. Він мріє про те, що її вдасться зберегти для майбутніх поколінь, але поки що не відчуває впевненості у цьому.