В ISW дослідили, яким чином Кремль намагається вплинути на Захід, аби той припинив свою підтримку України.
Російський лідер Володимир Путін, ймовірно, має намір за допомогою масованих ударів по Україні й агресивної риторики викликати почуття безнадії в Україні й на Заході та відмовити європейські столиці і США від подальшої допомоги Україні, неправдиво зображаючи перемогу Росії як неминучу, пише у своєму черговому звіті американський Інститут вивчення війни.
"Єдина реальна можливість для Росії досягти успіху в цій війні полягає в тому, щоб переконати Захід відмовитися від підтримки України. Президент Володимир Путін залишається вірним своїй стратегії, яка передбачає, що російські війська можуть витримувати великі втрати в особовому складі в обмін на поступові територіальні здобутки в Україні протягом невизначеного часу, довше, ніж Захід зможе підтримувати українську армію. Саме тому Путін активно намагається запобігти подальшій військовій допомозі з боку Заходу, оскільки українські сили, що мають хороше оснащення, постійно доводять свою здатність завдавати значних втрат російським військам і успішно протистояти масштабним наступам з боку Росії", - зазначається в повідомленні.
В Інституті вивчення війни підкреслили, що підтримка з заходу є критично важливою для обороноздатності України проти російської агресії. Ця допомога є ключовою для досягнення справедливого та стабільного миру в Україні, а також для забезпечення тривалої безпеки в Європі.
Аналітики також зазначили, що Кремль використовує свої двосторонні відносини з Україною і Сполученими Штатами, щоб підтримувати видимість зацікавленості в мирі й відтермінувати обговорення Заходом додаткової допомоги Україні.
"Кремль явно прагне представити Росію як країну, відкриту до діалогу, незважаючи на постійні публічні висловлювання російських урядовців, які свідчать про небажання Москви брати участь у переговорах про припинення вогню або йти на компроміси в питаннях угод, окрім капітуляції України", - зазначається у звіті.
В ISW також зазначили, що представники російської влади намагаються замаскувати реальність зростаючих труднощів, які все більше ускладнюють здатність Росії здобувати суттєві перемоги на фронті.
За інформацією аналітиків, оборонна промисловість Росії не здатна випускати бронетехніку та артилерійські системи в обсягах, які могли б компенсувати поточні втрати країни в середньостроковій та довгостроковій перспективі. Крім того, Росія стикається з серйозними викликами у забезпеченні балансу між виробництвом оборонної продукції та потребами цивільного сектора. У відповідь на значний дефіцит робочої сили, що поглиблюється через війну, країна все більше покладається на трудових мігрантів.
"В Інституті вивчення війни зазначають, що Кремль, ймовірно, переосмислює свою здатність підтримувати тривалі воєнні кампанії та, здається, коригує пріоритети своїх дій, намагаючись переконати Захід завчасно піти на компроміс з російськими вимогами, враховуючи економічні та військові труднощі, з якими стикається Росія."
19 травня президент США Дональд Трамп провів окремі телефонні бесіди з російським лідером Володимиром Путіним та українським президентом Володимиром Зеленським, а також з кількома європейськими керівниками. Після цих розмов Трамп оголосив, що переговори між Росією та Україною щодо "припинення вогню та, що є ще більш важливим, про закінчення війни" стартують "негайно".
Після телефонної бесіди з Трампом 19 травня, Путін повідомив журналістам, що Росія та Україна повинні знайти взаємоприйнятні компроміси. Він зазначив, що Російська Федерація готова співпрацювати з Києвом у розробці меморандуму щодо майбутнього мирного договору.
Зеленський заявив наступного дня, що "Україна готова до будь-якого переговорного формату, який принесе результат", але "якщо Росія й надалі висуватиме нереалістичні умови і підриватиме можливі результати, мають бути жорсткі наслідки".
Досі Росія не подавала жодних ознак того, що вона готова піти на будь-який суттєвий компроміс. Вона часто сигналізувала про протилежне, повторюючи давно заявлені позиції, які Україна називає неприйнятними.
