Виявилося, що загиблий насправді живий: трьох засуджених випустили на волю після двох десятків років за ґратами.

Судова інстанція ухвалила рішення про звільнення трьох засуджених, які провели 20 років у в'язниці, оскільки виявилося, що їхня жертва насправді жива. Оболонський районний суд анулював рішення, винесене у 2004 році, відповідно до якого шість осіб отримали покарання за навмисне вбивство чоловіка.

Потерпілий насправді виявився живим, повідомляє "Судовий репортер". Після 15 років за ґратами засуджені повернулися до Криму. Один із них випадково зустрів чоловіка, за вбивство якого їх засудили.

У цьому випадку йдеться про події, що відбувалися між 1996 та 1999 роками. У цей період група засуджених вчинила ряд насильницьких і корисливих злочинів. Вони виконували обов'язки охоронців на підсобному господарстві Азовського лікеро-горілчаного заводу та, зокрема, здійснили пограбування колишньої бухгалтерки цього підприємства. Зловмисники жорстоко катували жінку, використовуючи електропрасочку, поки вона не зізналася, що заховала свої коштовності в трилітровій банці, закопаній поблизу собачої будки на подвір'ї, - йдеться в офіційному повідомленні.

Їх також звинуватили у вбивстві трьох осіб у 1997 році. Два брати, які працювали в одному загоні з підозрюваними та доглядали за худобою, стали жертвами конфлікту. Під час святкування між чоловіками виникла сварка через рушницю, що призвело до випадкового пострілу і загибелі одного з братів. Щоб приховати цей злочин, тіло було прив'язане до виноградних стовпів і скинуте в озеро Сиваш.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Відпустили експрезидента, що відсидів за ґратами понад 15 років

Через кілька місяців після трагедії, другий брат загиблого став жертвою передозування опієм. Слідство вважає, що йому навмисно надали смертельну дозу наркотичної речовини, а коли він не помер відразу, його вбили, облили бензином і спалили. Попіл та залишки кісток були скинуті в Сиваш. Незабаром така ж доля спіткала і їхнього батька.

На слідстві засуджені зізналися у скоєному та брали участь у слідчих експериментах. У місці спалення тіл було знайдено фрагменти людських кісток.

У 2004 році Апеляційний суд Автономної Республіки Крим ухвалив рішення про винуватість усіх шести обвинувачених: троє з них отримали довічний термін, двоє - 15 років позбавлення волі, а одного засудили на 14,5 років.

"Після 15 років ув'язнення засуджені повернулися до Криму. Один із них випадково натрапив на чоловіка, за вбивство якого їх було засуджено. Цю новину передали адвокату, який зміг підтвердити, що "жертва" насправді жива. Використовуючи свої зв'язки в окупаційній адміністрації Криму, він отримав документи, копію паспорта, а також фото і відео, на яких чоловік підтверджує свою особу", - повідомляє видання.

Відповідно до інформації, наданої російськими окупаційними органами, цей чоловік зареєструвався на міграційний облік у Севастополі в 2016 році, де й мешкає. Двоє місцевих мешканців також підтвердили його особу. У відео, знятому в 2017 році, він розповідає, що раніше проживав у Придністров'ї разом із братом і батьком, а з 2014 року працює охоронцем у Криму. Чоловік стверджує, що справа, в якій вони були визнані потерпілими, є вигадкою.

Українська міграційна служба надала адвокату заяву цього чоловіка про отримання паспорта СРСР. Експертиза підтвердила, що особа на фото й у відео - та сама. Прокурор висловив сумніви щодо доказів, отриманих від окупаційної влади. Проте суд послався на практику Міжнародного суду ООН, згідно з якою документи, видані окупаційними адміністраціями, можуть визнаватися, якщо їхнє ігнорування порушує права громадян.

Суд визнав, що вбивство не сталося, тому цей епізод був виключений з обвинувачення. Разом із тим, вирішили не проводити подальших розслідувань стосовно батька та брата.

Дії трьох осіб, які були засуджені до довічного ув'язнення, отримали нову правову кваліфікацію. Замість звинувачення в умисному вбивстві двох людей, їх дії були переформульовані на умисне вбивство одного (батька) з метою приховування ненавмисного вбивства брата. Відтак, термін покарання було зменшено до 15 років, які вони вже відбули. В результаті, їх звільнили прямо в залі суду.

Запит на перегляд вироку був поданий одним із засуджених ще в 2016 році, але суди неодноразово відмовлялися розглядати справу через формальні недоліки в поданих заявках. У процесі розгляду справи взяли участь четверо з шести засуджених. Двоє інших не змогли зв’язатися, ймовірно, через те, що перебувають на окупованій території.