"Велика стіна" для штучного інтелекту: як Китай стримує витік технологій.
Китай посилює заходи контролю за виїздом провідних спеціалістів і капіталу з ключових секторів, зокрема у сфері штучного інтелекту. Пекін, який протягом багатьох років зазнавав критики з боку Заходу за нібито крадіжку технологій, тепер сам виявляє побоювання щодо втрати своїх власних знань і розробок.
Протягом багатьох років Сполучені Штати та Європейський Союз звинувачували Китай у крадіжці західних технологій, які охоплюють широкий спектр - від робототехніки та інноваційних напівпровідників до складних механічних систем і автомобільних інновацій. Китайські компанії активно залучали провідних фахівців і, за деякими даними, займалися шпигунством за західними конкурентами, а також були підозрювані у здійсненні кібератак з метою отримання доступу до важливих комерційних секретів.
Той факт, що Пекін тепер вживає заходів для запобігання вивозу своїх інновацій та талантів за межі країни, виглядає майже іронічно.
"Величний китайський мур" для провідних експертів.
У середині вересня в Китаї набрали чинності нові правила, що регулюють виїзд громадян за межі країни. Ці зміни надають можливість китайській владі забороняти виїзд для інженерів, засновників підприємств та інших фахівців. Заборона може бути накладена на тих, кого вважають ключовими спеціалістами в галузі акумуляторних технологій, рідкоземельних металів або штучного інтелекту (ШІ), якщо їхні знання вважаються критично важливими для "промислової та технологічної безпеки" держави.
Нещодавно Пекін ухвалив більш суворі норми щодо іноземних інвестицій, щоб отримати контроль над китайськими громадянами, які тримають свої активи за кордоном. Також були введені обмеження на виїзд технічних спеціалістів для ділових поїздок за межі країни.
Професор права Генрі Гао з Сінгапурського університету менеджменту (SMU) висловлює думку, що ці обмеження "пропонують унікальний погляд на фактичний стан китайської економіки". Він зазначає в коментарі для DW: "Ці дії свідчать про те, що Пекін дуже стурбований складною економічною ситуацією та істотним відтоком капіталу".
Експерт вважає, що влада в Пекіні також рішуче налаштована перешкоджати еміграції не лише спеціалістів технологічних галузей, але й загалом "підприємців та висококваліфікованих фахівців". Китайській владі стає дедалі важче приховувати проблеми економіки країни. З одного боку, попит на китайські товари за кордоном залишається високим, особливо на високотехнологічну продукцію. Водночас криза на ринку нерухомості суттєво послабила внутрішній попит у країні. Минулого літа обсяги банківського кредитування впали до рекордно низького рівня, а продажі нових автомобілів у серпні порівняно з аналогічним місяцем минулого року скоротилися майже на чверть.
Пекін блокує продаж китайських компаній
Внаслідок цього китайські урядовці стурбовані можливим відтоком як кадрів, так і фінансових ресурсів. Яскравим прикладом цього явища є стартап у галузі штучного інтелекту Manus, заснований двома китайськими підприємцями в Пекіні. Минулого року компанія вирішила перенести свою головну офіс до Сінгапуру, що дозволило їй обійти інвестиційні обмеження з боку США та розширити свої можливості на міжнародних ринках.
Коли у грудні минулого року компанія Meta, власниця Facebook, спробувала придбати Manus за два мільярди доларів США, Пекін заблокував угоду та заборонив двом засновникам компанії виїжджати за кордон.
Цього місяця в китайських соціальних мережах почали активно обговорювати чутки про те, що засновник і генеральний директор компанії Huawei, Жень Чженфей, разом зі своєю донькою, фінансовою директоркою Мен Ваньчжоу, нібито покинули країну. Цю інформацію підхопили ЗМІ з Тайваню та Індії, однак ні Huawei, ні китайські урядові структури її не підтвердили. Тим часом, за повідомленнями медіа, принаймні одного члена родини бізнесменів бачили в Пекіні.
Багатим китайцям все складніше перевести свої кошти за межі країни.
Згідно з оцінками Bloomberg Intelligence, у 2025 році з Китаю вивели близько одного трильйона доларів США. Це стало найбільшим відтоком "гарячих грошей" з 2006 року, коли почали фіксувати відповідні дані.
Пекін залишив незмінним річний ліміт у 50 тисяч доларів США, який дозволяється переказувати за межі країни китайським домогосподарствам. Проте, за словами Алісії Гарсія-Ерреро, провідної економістки з Азійсько-Тихоокеанського регіону французького інвестиційного банку Natixis, уряд посилив контроль над неформальними схемами, які використовують заможні китайці для обходу цього обмеження.
"Ліміт у 50 тисяч доларів залишився незмінним. Однак тепер на людей та посередників, які зазвичай здійснюють ці фінансові операції, чинять тиск", - зазначила Гарсія-Ерреро в інтерв'ю DW. Як у самому Китаї, так і за межами країни виникла ціла індустрія, що сприяє китайцям у процесі еміграції та переведенні їхніх активів в інші держави. Міграційні агенції займаються оформленням віз та організацією переїзду, в той час як офшорні брокери та трастові компанії підтримують громадян Китаю в інвестуванні за кордоном.
Іноді компанії використовують закордонні дочірні структури, виходи на біржі або відрядження працівників, щоб виводити за кордон кошти та ноу-хау.
Нові норми як мотивація для знаходження альтернативних рішень.
Генрі Гао висловлює думку, що нові обмеження, введені китайським урядом, можуть призвести до несподіваних наслідків. Зокрема, ускладнення виведення капіталу та виїзду з країни можуть підвищити мотивацію для тих, хто має ресурси, шукати альтернативні шляхи. "У перспективі це може ще більше підірвати довіру, прискорити витік капіталу та загострити ті економічні проблеми, яких влада намагається уникнути через ці заходи", - зауважує Гао в інтерв'ю DW.
Замість цього Алісія Гарсія-Ерреро висловлює думку, що обмеження на виїзд спеціалістів матимуть значніші наслідки, ніж обмеження на виведення капіталу. "Фінансові ресурси можна все ще повільно виводити за умови наявності відповідних дозволів", - зазначила вона. - "Проте знайти заміну для інженера-технолога, якому заборонено виїжджати за кордон або який не може почати нову роботу через постійну заборону, значно складніше".
Експертам у сфері штучного інтелекту необхідно отримати санкцію для виїзду.
Нововведення вже відчувають на собі китайські компанії у сфері ШІ, які швидко скорочують відставання від американських конкурентів у гонці за створення найсучасніших ШІ-систем. У травні агентство Bloomberg повідомило, що китайська влада змушує провідних дослідників, засновників і керівників великих технологічних компаній, на кшталт Alibaba та DeepSeek, отримувати дозволи на закордонні поїздки.
Згідно з даними технологічного видання The Information, минулого року певних працівників DeepSeek примусили передати свої паспорти. Пекін не дав офіційного підтвердження або спростування цієї інформації.
У січні 2025 року Bloomberg повідомив, що аналогічний тиск відчувають і інші технічні спеціалісти. Це стосується, зокрема, працівників іноземних компаній, які намагаються знизити свою залежність від Китаю, відкриваючи виробничі потужності у В'єтнамі та Індії.
Іноземці під контролем китайського уряду.
Страх перед санкціями з боку китайської влади зачіпає також іноземних громадян, залучених до роботи з Китаєм. Як китайські, так і закордонні компанії іноді маскують робочі поїздки іноземців до Китаю, щоб уникнути перевірок і затримок з оформленням віз. Наприклад, вони можуть зазначити, що метою поїздки є туризм, ділові зустрічі або відвідування виробництва, а не, власне, робота.
Перед введенням нових обмежень міжнародні юридичні компанії, зокрема DLA Piper, надали поради для підприємств, що мають справи з Китаєм. Вони рекомендують заповнювати візові анкети для іноземних поїздок до Китаю "щиро" та "всіма необхідними даними". Юристи застерігають, що у разі виявлення невідповідностей іноземцям можуть заборонити в'їзд до країни на термін до п'яти років.
Згідно з новими нормами, у більшості випадків особи будуть отримувати інформацію про накладення на них заборони на в'їзд. Проте, китайські державні органи тепер мають право не повідомляти про це, якщо вважають, що така інформація може зашкодити національній безпеці або вплинути на кримінальне розслідування.
В оновлених рекомендаціях для подорожей, опублікованих на початку вересня, Державний департамент США пішов ще далі та закликав громадян США "проявляти підвищену обережність на материковій частині Китаю, оскільки (...) заборони на виїзд можуть накладатися без справедливої та прозорої законної процедури, а через ризик необґрунтованого затримання або арешту".
