Ворота Донеччини під ризиком: як довго витримає Покровськ? Роз’яснюємо ситуацію.
Вулиці Покровська охоплені запеклими боями, а навколо міста поступово звужується кільце - ворог прагне захопити стратегічно важливий транспортний вузол на заході Донеччини.
Україна додатково кинула в бій спецпідрозділи розвідки, якими особисто керує керівник ГУР Кирило Буданов, щоб не допустити повторення ситуації, як це було в Авдіївці. Також на фронті головнокомандувач ЗСУ Олександр Сирський, а 4 листопада повідомлялося, що навіть президент України відвідав позиції поблизу Покровська.
Проте, чи варто Україні знову створювати "фортецю Бахмут" із усіма її значними втратами, чи, можливо, доцільніше відступити на більш вигідні позиції? Усе це висвітлить Еспресо.
зображення: 24-та окрема механізована бригада імені короля Данила
Бої за Покровськ неможливо зрозуміти поза ширшим контекстом донбаського фронту. Преамбулою до теперішньої ситуації послужила окупація росіянами Авдіївки ще на початку 2024 року. Ця битва стала однією з найкривавіших за час війни.
Після захоплення Авдіївки російські війська, скориставшись перевагою у чисельності та стратегії поступово просуваючись, почали активні атаки піхоти з підтримкою дронів, артилерії, касетних боєприпасів та легкоброньованої техніки. Вони рушили на захід у напрямку великого логістичного центру – Покровська. Це місто з довоєнним населенням близько 60 тисяч осіб є стратегічно важливими "воротами" для Донецької області, оскільки контролює ключові залізничні та автомобільні маршрути, що з'єднують фронт із тиловими районами.
Тобто росіянам знадобилося півтора року, щоб пройти 40 км і почати оточувати Покровськ та його найближчого сусіда - місто Мирноград.
Очевидно, що амбіції Кремля полягають у повному захопленні Донеччини. Покровськ для України не просто населений пункт, а стратегічний оборонний осередок регіону. Втрата цього міста (разом із Мирноградом) створює загрозу для Костянтинівки, Краматорська та Слов'янська, які залишаються останніми великими містами Донеччини під українським контролем. Крім того, неподалік Покровська розташована єдина в Україні коксохімічна шахта, що має критичне значення для національної металургійної галузі.
Цього осіннього сезону російські військові підрозділи активізували свої дії поблизу Покровська та сусіднього Мирнограду, намагаючись перерізати важливі маршрути постачання та ізолювати українські війська в цій частині Донецької області. Ці дії супроводжувалися інтенсивним використанням безпілотних літальних апаратів для виявлення цілей, а також артилерійськими обстрілами по під'їзних шляхах, разом із одночасним тактичним наступом у кількох напрямках. В результаті, російські сили змогли закріпитися на кількох позиціях навколо міста, що призвело до фактичного оперативного оточення. У Кремлі це поспішно оголосили повним блокуванням українських сил, навіть почали розсилати журналістам запрошення на "прес-тур" у місто.
Тож основна проблема, яка призвела до теперішньої ситуації - це відсікання росіянами українських логістичних шляхів. Окупанти почали активно атакувати головну артерію для міста - дорогу на Павлоград. А це почало створювати все більші проблеми з підвезенням боєприпасів, евакуацією й ротацією підрозділів. Як нещодавно сказав Еспресо старший офіцер відділення комунікації 59 окремої штурмової бригади безпілотних систем імені Якова Гандзюка Тарас Мишак, "на більшість позицій тепер треба заходити пішки" через велику кількість російських дронів.
Як наслідок, росіяни почали проникати у місто. Спершу це були диверсійні групи, яких фіксували ще у липні. А вже наприкінці жовтня українська влада визнала про кілька сотень окупантів, які закріпилися всередині Покровська.
Варто додати, що завдяки контрнаступу ЗСУ в районі Добропілля, вдалося сповільнити просування росіян на півночі над Покровськом. Однак це не зупинило окупантів, які продовжують проникати у місто з південної частини.
На сьогодні, за різними даними, росіяни змогли захопити від половини Покровська (якщо дивитися на карти DeepState) до 85% (думка оглядача Bild). Однак Україна такі тези спростовує, оскільки ситуація динамічна і багато є сірої зони - невизначеної території.
В кінці жовтня у 7-му корпусі швидкого реагування ДШВ Збройних Сил України, що розташований у Покровську, повідомили про те, що в місті тривають запеклі вуличні бої з групами противника. Ворог, скориставшись чисельною перевагою у силах та ресурсах, зміг проникнути в різні райони міста та зосередитися там. Тож, за словами військових, про повний контроль над будь-яким з районів Покровська наразі не може бути й мови.
1 листопада Головнокомандувач Збройних Сил України Олександр Сирський повідомив, що у Покровську діють зведені команди сил спеціальних операцій, військової служби правопорядку, Служби безпеки України та інших підрозділів Сил оборони України, включаючи Головне управління розвідки Міністерства оборони. Він також зазначив, що для зміцнення оборони агломерації будуть залучені додаткові підрозділи, а також забезпечення сучасним озброєнням та технікою, зокрема безпілотними літальними апаратами.
"Продовжуємо очищення та звільнення території в районі Добропільського виступу. Покровськ - утримуємо. Мирноград - залишається під контролем," - підкреслив він.
Спеціальні підрозділи ГУР, здійснивши десантну операцію за допомогою вертольотів Black Hawk, розпочали зачистку території Покровська, де закріпилися противники, згідно з інформацією, наданою Reuters. Операцію координує особисто керівник ГУР Кирило Буданов. 4 листопада в установі повідомили, що після вдалого виконання десантної місії, спецпризначенці ГУР, які зайняли стратегічні позиції, змогли прорвати наземний коридор і отримати підкріплення від інших підрозділів.
"Триває злагоджена робота разом з усіма складовими Сил безпеки та оборони України", - запевнили у ГУР і показали світлини Буданова у виїзному штабі з картами.
Тож різні українські формування намагаються проводити зачистки та локальні контратаки у місті й довкола, але просування противника робить це важким і все більш небезпечним завданням.
ситуація довкола Покровська та Мирнограда станом на 3 листопада, фото: DeepState
Згідно із заявами президента України Володимира Зеленського, російські війська зосередили приблизно 170 тисяч солдатів на Покровському напрямку. Це створює значну перевагу для них у наступальних операціях, оскільки співвідношення сил становить 1 до 8, як зазначив Зеленський. Таким чином, українські сили на цьому напрямку налічують близько 21 тисячі військових.
Насправді, ключовим питанням на сьогодні є те, чи зможе Україна відстояти контроль над логістичними маршрутами, що ведуть до Павлограда. Без цього ситуація в Покровську та Мирнограді стане все більш складною та витратною, що врешті-решт вимагатиме термінового "планового" виведення військ. Цей аспект особливо підкреслюється в звітах Інституту вивчення війни (ISW).
3 листопада Сили оборони зупинили просування росіян на півночі Покровська і не допустили перерізання дороги на Родинське. Якщо цей успіх вдасться розвинути, тоді українські сили зможуть покращити шанси на втримання оборони міста.
Покровськ, 7 жовтня 2025 року, зображення: gettyimages.
Ситуація є вкрай складною і продовжує погіршуватися, що означає, що всі українські заходи можуть дати лише короткочасний результат, але вартістю значних жертв. Тому виникає питання: чи варто повторювати сценарій, подібний до бахмутського, з його величезними втратами?
Аналітики й експерти мають різні думки стосовно цього. За песимістичним сценарієм, місто буде у все більшому напівкотлі й це призведе до того, що українські сили так чи інакше відійдуть до західних рубежів Донеччини, де активно розбудовують нові лінії оборони. Таким чином це буде найбільший російський здобуток після Бахмута та Авдіївки. За іншим сценарієм стримування, якщо вдасться зберегти логістику постачання, евакуації та ротацій, швидкого успіху в росіян не буде, що дозволить довший час втримати частину Покровська та Мирнограда. Оптимістичного сценарію з повним відкиданням противника не проглядається через брак ресурсів.
"Сказати, що питання міста вирішено - ні, не сказати. Сказати те, що це вже наша переможенька - ні, такого говорити не можна. Є дуже і дуже чіткі завдання - забезпечити можливий вихід, знищити якомога більше ворога і протриматися якомога довше, щоб аналогічно збити ось цей наступальний потенціал русні", - зауважив виконавчий директор Українського центру безпеки та співпраці Дмитро Жмайло розповів в ефірі Radio NV.
Кожна зі сторін підкреслює свої досягнення в обороні та наступі, проте вирішення конфлікту стає все ближчим. Як повідомляє Der Spiegel, українське керівництво поки що не планує відводити війська, хоча успіхи російських сил стають все більш очевидними. У вересні ізраїльський історик Ювал Ной Харарі зауважив, що для України було б доцільно проводити тактичні відступи, аби зберегти свої ресурси та життя військових, дозволяючи російським військам витрачати сили на дорогі атаки заради незначних територіальних здобутків.
Згідно з висловлюваннями Павла Лакійчука, керівника програм безпеки Центру глобалістики "Стратегія XXI", актуальним завданням російських загарбників у Покровську є створення хаосу в українських оборонних силах. У разі успіху в цьому, оборона може перетворитися на фрагментарний спротив, що не зможе забезпечити необхідну надійність.
"Суть нової стратегії, яку називають тактикою просочування, полягає в тому, що супротивник знаходить слабкі місця в нашій оборонній лінії. Ця стратегія викликана недостатньою кількістю наших військових сил, що надає їм можливість діяти в такий спосіб. Хоча це досить складно, їм часто вдається реалізувати свої наміри. Однак це зовсім не гарантує, що їхні спроби завершаться успішно," - підкреслив Лакійчук.
Військовослужбовець ЗСУ, співзасновник Центру підтримки аеророзвідки Ігор Луценко сказав Еспресо, якщо росіяни таки досягнуть успіху в Покровську, ЗСУ можуть організувати оборону так, щоб ворог заплатив за захоплення цих позицій максимально високу ціну.
Давайте пригадаємо приклади міст, які були під контролем росіян протягом тривалого часу. Хоча вони намагалися зайняти території, бойові дії тривали роками, як, наприклад, у Торецьку. Навіть якщо нині батальйон зайшов у деякі спальні райони умовного Покровська, це не означає, що місто вже стало російським. Це може бути пасткою для нас, адже росіяни можуть заявляти, що місто "належить" їм і спробують терміново закріпитися там. Натомість, ми повинні орієнтуватися на концепцію співвідношення втрат. Наприклад, 1 до 10 або 1 до 20 — це ті втрати, які можуть дозволити нам зрештою перемогти у цій війні, - підкреслив Луценко.
У Консорціумі оборонної інформації (CDI) вважають, що битва за Покровськ може стати новим ключовим етапом у війні, оскільки вона виявляє зростаючий розрив між українською владою та населенням, що також відображається у військових структурах.
"Невідомо, чи на першому місці у переліку "проблем Покровська" (в широкому сенсі, бо зрозуміло, що загроза втрати міста стала наслідком накопичених проблем) справді реалістична боротьба із корупцією та зловживаннями на усіх щаблях влади. Але так чи інакше, розрив між суспільством та владою України восени 2025 року досяг рівня прірви із глибиною "Безодня Челленджера" у Маріанській западині. Внутрішньополітичні розбірки роз'їдають не тільки саму владу, а й армію", - пише директор Центру досліджень армії, конверсії та роззброєння Валентин Бадрак.
Він підкреслює, що потенційна втрата Покровська є більш психологічним ударом, ніж фактична втрата території. Така ситуація відкриває нові перспективи та мотиви для противника, спонукаючи його продовжувати наступальні дії з метою захоплення всієї Донецької області, що є давньою мрією Путіна. До речі, 4 листопада він підписав указ про постійний призов до армії.
На даний момент триває напружена ситуація: чи зможемо ми зібрати сили для формування захисту навколо лінії постачання, очистити райони та утримати стратегічні позиції, чи, можливо, ворог зможе посилити свої атаки і нам доведеться відступити. Перехід через вузьку горловину шириною всього шість кілометрів під ворожим вогнем загрожує серйозними втратами. Водночас, поспішний вихід з міської забудови також може призвести до значних втрат. Вирішується, хто зустріне зиму в полях під тиском безпілотників, а хто залишиться в укриттях, - зазначає військовий аналітик Кирило Данильченко.
Тож якою буде доля Покровська - покажуть найближчі дні й тижні. Якщо коридори постачання витримають, а командуванню вдасться маневрувати резервами та застосовувати принцип максимального завдання втрат противнику, місто можна ще утримувати, але ціна цього може виявитися дуже високою. Бо якщо росіяни зможуть замкнути півкільце і повністю перерізати шляхи евакуації й підвозу боєприпасів, українським силам доведеться поспішно з втратами відвести підрозділи на більш укріплені рубежі, щоб зберегти живу силу для подальшої боротьби.
