Вартість навчання в університетах стрімко зросла: хто відповідальний за це?

П'ять років тому Кабінет міністрів встановив нову мінімальну вартість контрактного навчання, що призвело до різкого зростання цін у 2025 році. Як так сталося?

У 2025 році вступників чекає значне зростання цін на контрактне навчання в найпрестижніших університетах, особливо в Києві.

Ціни зросли майже на всі популярні спеціальності. Для багатьох це стало неприємною несподіванкою, особливо на тлі війни. Протягом останніх трьох років вартість контракту зростала або повільно, або не змінювалася. Ще цікавіша причина цьогорічного стрибка цін: держава змусила університети їх підвищити.

Уряд має намір встановити регуляцію для вищих навчальних закладів (ВНЗ), які знижують ціни для студентів на контрактній основі, покриваючи свої витрати за рахунок державних коштів. У свою чергу, університети висловлюють стурбованість, що таке підвищення призведе до зниження кількості абітурієнтів та ускладнить доступність вищої освіти.

Чи буде зберігатися тенденція до зростання цін на освіту, і яким чином це відіб'ється на абітурієнтах?

П'ять років тому уряд створив основи для підвищення вартості освіти. 3 березня 2020 року Кабінет Міністрів впровадив концепцію індикативної собівартості.

Індикативна собівартість встановлюється окремо для кожного університету. Вона використовується для визначення закладом вищої освіти мінімального розміру плати за навчання. Встановлювати нижчі ціни заборонено.

У документі, виданому урядом, вказується, що максимальна вартість навчального року не повинна перевищувати трьох середніх зарплат у тому регіоні, де розміщений університет.

Урядовці обґрунтовували необхідність цього рішення тим, що витрати держави на одного студента-бюджетника виявляються як мінімум удвічі більшими, ніж вартість навчання студента-контрактника. Внаслідок цього заклади вищої освіти мали змогу підтримувати нижчі ціни та залучати більше абітурієнтів, проте при цьому на їхню думку, рівень освіти надавався недостатньо якісний.

Після введення мінімальних цін на навчання, ситуація з різницею між вартістю контрактного навчання та державними витратами на одного студента залишилася практично незмінною. Наприклад, ректор Київського національного університету імені Тараса Шевченка Володимир Бугров повідомив, що у 2025 році витрати на одного "бюджетника" в університеті становлять 117 тисяч гривень на рік. У той же час, ціни на контрактне навчання в КНУ в 2025 році, навіть після підвищення, варіюватимуться від 31 тисячі до 99 тисяч гривень на рік.

Інакше кажучи, вартість контракту ще не компенсує витрати держави на одного студента. У інших вишах ця різниця ще помітніша. "Виявляється, держава покриває значну частину витрат університету, тоді як сам заклад знижує ціни, що негативно позначається на якості освіти, змагаючись за кількість студентів, адже це підвищує їхні доходи в спеціальному фонді," - зазначив голова освітнього комітету Верховної Ради Сергій Бабак.

Він зазначив, що з 2020 року мінімальна вартість освіти поступово зростала. Після початку війни цей показник не переглядали, але у 2024 році було вирішено повернутися до цієї практики. У 2025 році відбулося нове підвищення мінімальної вартості навчання.

У навчальному році 2025-2026 планується встановлення мінімальної вартості освіти для 38 спеціальностей із загальної кількості 110, виходячи з індикативної собівартості. Серед них будуть найбільш затребувані напрямки, такі як "Психологія", "Менеджмент", "Філологія", "Комп'ютерні науки" та "Право". Влада класифікує ці п'ять спеціальностей як "кон'юнктурні", що свідчить про їхню надмірну пропозицію на ринку праці.

На 25% дорожчими будуть спеціальності "Бізнес, адміністрування та право", "Економіка та міжнародні економічні відносини", "Міжнародні відносини", "Журналістика", "Стоматологія", "Готельно-ресторанна справа та кейтеринг", "Туризм та рекреація". Для них уряд встановив окремий коефіцієнт.

Якщо вважати, що в 2025 році кількість абітурієнтів залишиться на рівні 2024 року, то підвищення вартості навчання вплине на 290 тисяч студентів лише за пʼятьма найзатребуванішими спеціальностями. Глава освітнього комітету Верховної Ради підкреслює, що уряд встановлює обмеження на мінімальну ціну контрактного навчання, щоб заохотити абітурієнтів обирати менш популярні, але важливі для країни освітні програми. "Ми свідомо вжили цих заходів, щоб спонукати людей вступати на програми, які є актуальними для держави, але не плануємо підтримувати ті, які не мають такого попиту", - зазначає Бабак.

Як натякнув заступник міністра освіти Михайло Винницький, Україні потрібні спеціалісти, пов'язані з людським капіталом: архітектори, будівельники, інженери, енергетики, авіатори, медики, вчителі, терапевти-реабілітологи.

У комітеті Верховної Ради з питань освіти запевняють, що зростання цін торкнеться тільки тих університетів, які штучно занижували ціни. "Ми вважаємо, що це не бʼє по технічних університетах. Це проблема для високоспеціалізованих, наприклад, правничих або економічних університетів, але вони мають стійку базу абітурієнтів, які до них ідуть саме через свою спеціалізацію", - каже Бабак.

Одночасно в Національному технічному університеті "Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського" (КПІ) та Київському національному університеті вважають, що рішення уряду негативно вплине на великі заклади вищої освіти та може спричинити зниження кількості абітурієнтів.

"При однакових умовах вартість освіти в київських вищих навчальних закладах значно перевищує ціну навчання в регіональних університетах. Проте студенти з усіх куточків України обирають Київ для здобуття освіти, незважаючи на вищі витрати. Це створює для нас несприятливі умови для конкуренції", - зазначає Бугров.

У КПІ стверджують, що за рахунок великого попиту на "конʼюктурні" спеціальності, вони здебільшого були самоокупними завдяки великому набору студентів. Вступ на ці напрямки навіть дозволяв покривати дірки в бюджеті, виплачувати заробітні плати. В університеті занепокоєні тим, що мінімальна вартість може зменшити набір студентів і, відповідно, їхні доходи.

"Існують університети, що мають лише один навчальний корпус, проте при цьому значну кількість студентів. Навчальний процес у таких закладах зазвичай не відзначається високою якістю, хоча й є доступним за ціною. В результаті, і студенти, і випускники отримують однаковий диплом. Чи вплине ця постанова на них більш суттєво? Не певен", - висловив свою думку проректор з адміністративно-фінансових питань КПІ Сергій Манзюк.

У "Політесі" підкреслюють, що через встановлення мінімальної ціни державні університети змушені змагатися з приватними, в чому вони мають певні недоліки через бюрократичні процедури. Натомість Бабак заперечує цю думку, зазначаючи, що приватні навчальні заклади не змогли б конкурувати з державними у ситуації, коли ціни на навчання знижуються до мінімуму.

У Міністерстві освіти та Верховній Раді планують зрівняти витрати держави на одного студента з контрактною вартістю навчання. В таких умовах вартість освіти може зрости. Університети стурбовані, що ці зміни можуть призвести до скорочення державних асигнувань на вищу освіту. Представники навчальних закладів зазначають, що багато з них вже стикаються з проблемою недостатнього фінансування, і існує ризик, що держава зменшить свою фінансову підтримку університетів.

Університети нарікають, що підвищення цін ускладнить отримання освіти бідними громадянами. У КНУ занепокоєні конкуренцією із закордонними вишами. "Польща і деякі країни ЄС пропонують нашим школярам безкоштовну освіту, а в нас впроваджують умови, які витісняють молодь за кордон. В умовах війни та кількох років після перемоги освіта має бути повністю коштом держави", - каже Бугров.