День Державного Гімну України-2025: чим це свято вирізняється та як його святкують в Україні
Вперше пісня пролунала на музику Вербицького у 1863 році, а вже 1865 року вона виконувалася на офіційних заходах. 10 березня 1865 року цей твір вперше виконав хор у Перемишлі під час вшанування пам'яті Тараса Шевченка.
На завершення XIX століття "Ще не вмерла Україна" перетворилася на один з основних символів боротьби за національну свободу, а в 1917 році була оголошена гімном Української Народної Республіки. Після невдачі визвольних змагань пісня була заборонена, проте її дух залишався живим у середовищі емігрантів та підпільних рухах.
У 1939 році пісня "Ще не вмерла Україна" була проголошена гімном Карпатської України, а під час Другої світової війни її виконували представники українського національного руху. Після завершення війни в Українській РСР офіційним гімном стала композиція "Живи, Україно, прекрасна і сильна", яка відповідала ідеологічним вимогам радянської влади.
Уперше після тривалої заборони "Ще не вмерла Україна" публічно прозвучала на фестивалі "Червона рута" 1989 року. Після проголошення незалежності України 24 серпня 1991 року її виконали в залі Верховної Ради. Офіційно музичну редакцію гімну затвердили 15 січня 1992 року, а текст - 6 березня 2003 року.
Оригінальні відомості про гімн України:
Гімн - це більше, ніж просто пісня. Він відображає:
Незважаючи на війну, українці не припиняють святкувати свій національний символ. У цей особливий день організовують флешмоби, виконують гімн у різних частинах світу, підтримують військовослужбовців та активно діляться знаннями про історію і культуру України.
Державний Гімн України являє собою перший куплет і приспів твору Павла Чубинського, поданого в наступній редакції:
Не загинула ще слава і воля України.
Нам, молоді брати, ще усміхнеться удача.
Нехай наші супротивники зникнуть, мов роса під промінням сонця.
Запануєм і ми, браття, у своїй сторонці.
Припев:
Душу і тіло ми віддамо за нашу незалежність.
І покажем, що ми, браття, козацького роду.
Сучасна версія
Ще не вмерла України, ні слава, ні воля
Нам, молоді брати, ще усміхнеться удача.
Нехай наші вороги зникнуть, як роса під промінням сонця.
Запануєм і ми, браття, у своїй сторонці.
Припев:
Душу і тіло ми віддамо за нашу незалежність.
І покажем, що ми, браття, козацького роду.
Зберемося, брати, на кровопролитну битву від Сяну до Дону,
У нашій землі владарювати не дозволимо нікому.
Чорне море знову засяє усмішкою, а дідусь Дніпро відчує радість.
Ще у нашій Україні доленька наспіє.
Припів.
А прагнення та віддана праця ще доведуть свою цінність.
Ще в Україні лунатиме велична пісня свободи.
За Карпати відоб'ється, згомонить степами,
України слава стане поміж народами.
