Чи повинні держави Перської затоки скорочувати обсяги видобутку нафти?

В понеділок, 9 березня, вартість нафти різко зросла до майже 120 доларів за барель марки Brent. Це сталося після того, як Ізраїль здійснив нову серію атак на енергетичну інфраструктуру Ірану. У той же час у Тегерані було обрано новим верховним лідером Моджтабу, сина загиблого Алі Хаменеї. Цей розвиток подій свідчить про те, що іранський режим не має наміру йти на компроміси з США та Ізраїлем і планує продовжувати свою жорстку політику.

Незважаючи на те, що у вівторок, 10 березня, ціна на нафту дещо знизилася і коливалася в межах 90-100 доларів за барель, фахівці все частіше обговорюють можливі довгострокові наслідки війни на Близькому Сході для глобального енергетичного ринку. Важливо зазначити, що не лише США та Ізраїль наносять удари по нафтовим ресурсам Ірану. Внаслідок іранських атак на країни Перської затоки вже постраждало кілька об'єктів нафтопереробної промисловості. Крім того, Ормузька протока, через яку проходить 20% світових нафтопоставок, залишається фактично заблокованою для нафтових вантажів протягом більше тижня через загрози з боку Ірану щодо атак на судна.

Отже, коли певна кількість нафти не може бути доставлена до кінцевого споживача протягом певного періоду, її необхідно зберігати в резервуарах. Проте, з часом, навіть цих резервуарів може виявитися недостатньо.

Читайте також: Чому Сполучені Штати дали Індії можливість поновити закупівлю російської нафти.

З початку конфлікту Іран активно намагається залучити до війни провідних нафтових експортерів регіону, таких як Саудівська Аравія, Об'єднані Арабські Емірати, Катар, Кувейт і Бахрейн. Для досягнення цієї мети країна неодноразово атакувала енергетичні об'єкти, аеропорти, готелі та навіть житлові райони, а також військові бази США, розташовані на цих територіях. На даний момент ці держави обмежуються звинуваченнями в "зрадницьких" вчинках на адресу Ірану та погрозами щодо можливих військових дій у відповідь.

Водночас блокада Іраном Ормузької протоки між Перською та Оманською затокою зупинили фактично весь комерційний рух суден. Це підтверджується даними компанії Kpler, яка аналізує морський рух. Через те, що через цю протоку проходить близько п'ятої частини всієї нафти світу, вона представляє собою вразливе місце у світовій торгівлі енергоносіями, а її довгострокове закриття було б найгіршим сценарієм для глобального енергетичного ринку.

Якщо Саудівська Аравія та Об'єднані Арабські Емірати здатні транспортувати частину своєї нафти через Червоне море та Оманську затоку, то інші нафтові виробники змушені покладатися на обмежені ресурси для зберігання у нафтосховищах. При цьому кількість таких можливостей поступово зменшується.

Загалом, країни Перської затоки мають можливість зберігати приблизно 343 мільйони барелів нафти в своїх резервуарах, що дозволяє їм затримати неминучий спад видобутку. До такого висновку дійшли аналітики американського банку JP Morgan. Зазвичай через Ормузьку протоку щодня експортується близько 15 мільйонів барелів сирої нафти, до цього додається понад 4 мільйони барелів нафтопродуктів, таких як бензин, дизель і керосин.

Згідно з цими розрахунками, на початок війни, 28 лютого, держави Перської затоки мали можливість накопичити в своїх нафтосховищах обсяги нафти, видобуті за 22 дні.

Натомість Ірак має набагато менші можливості зберігати нафту. У його нафтосховища можна закачати щонайбільше шість денних обсягів видобутку. Ще минулого тижня Багдад розпорядився скоротити обсяги видобутку на 1,5 мільйона барелів на добу. Норвезька аналітична фірма Rystad Energy повідомила в понеділок, що нафтові родовища в Ірані стоять "на порозі майже неминучої зупинки видобутку".

Згідно з інформацією від JP Morgan, Саудівська Аравія все ще може поповнити свої нафтосховища, використовуючи видобуту нафту за 66 днів. Проте це можливо лише в тому випадку, якщо частина експорту в цей період буде направлена альтернативними маршрутами.

Компанія Saudi Aramco в даний час максимально завантажує порт Янбу на Червоному морі нафти. Проте аналітики з Rystad Energy вважають, що у Саудівської Аравії залишилося всього "від семи до дев'яти днів для маневру", перш ніж їм доведеться скоротити обсяги видобутку.

Об'єднані Арабські Емірати почали активніше експлуатувати порт Фуджайра, розташований на узбережжі Оманської затоки, для своїх експортних операцій. Однак цей порт також став об'єктом атак з боку Ірану.

Проте альтернативні маршрути можуть забезпечити експорт лише приблизно третини обсягів нафти, які зазвичай транспортуються через Ормузьку протоку. Як повідомляє британське видання Financial Times, посилаючись на дані від Kayrros, Саудівська Аравія, за всім виглядає, вже скоротила видобуток нафти, незважаючи на наявність додаткових резервів для її зберігання. Цю інформацію також підтверджують Bloomberg News та агенція Reuters.

Банк ING з Нідерландів оголосив, що Кувейт та Об'єднані Арабські Емірати також розпочали зменшення обсягів видобутку нафти.

Відновлення видобутку після його призупинки, навіть якщо така пауза була нетривалою, може стати справжнім викликом. Для повернення до попередніх обсягів видобутку може знадобитися від кількох днів до кількох тижнів. Більш того, тривала зупинка здатна спричинити ушкодження інфраструктури видобутку та викликати геологічні проблеми.

Повна зупинка видобутку та експорту нафти з Перської затоки, з великою ймовірністю, призведе до подальшого сильного зростання цін, адже звідти йде близько третини світового експорту нафти морським шляхом.

Міністр енергетики Катару під час бесіди з Financial Times минулого тижня заявив, що в разі невирішення конфлікту в найближчому майбутньому, ціна за барель нафти може досягти 150 доларів, що вимагатиме скорочення обсягів видобутку.

Згідно з аналізом ING, оприлюдненим у понеділок, "чим довше це триватиме, тим більше обсягів пропозиції буде згорнуто", тобто видобуток нафти свідомо скорочено чи призупинено, адже вона не зможе знайти покупця.

У понеділок Міжнародне енергетичне агентство попередило, що перенасиченість ринку нафти, яка спостерігалась з початку минулого року, може незабаром призвести до дефіциту.

2 березня внаслідок атак іранських дронів постраждав найбільший нафтопереробний завод компанії Saudi Aramco, розташований у місті Рас-Таннура. Для оцінки обсягу завданих збитків саудівська влада вирішила тимчасово призупинити роботу підприємства. В Рас-Таннурі щоденно можуть виготовляти приблизно 550 тисяч барелів нафтопродуктів. Окрім того, тут функціонує важливий термінал для експорту сирої нафти.

У той же день Іран завдав удару по промисловому комплексу Рас-Лаффан у Катарі, де розміщені найбільші у світі потужності для експорту скрапленого природного газу. Після атаки компанія QatarEnergy була змушена призупинити діяльність підприємства та оголосити про форс-мажор. Зазвичай умови контрактів на постачання передбачають, що постачальник звільняється від зобов'язань у разі виникнення воєнних дій або природних катастроф.

Попри те, що минулими вихідними президент Ірану Масуд Пезешкіан вибачився перед країнами Перської затоки та пообіцяв припинити атаки, після цього вони продовжувалися, хоч і стали не такими частими. У понеділок внаслідок нічного дронового удару по острову Сітра в Бахрейні руйнувань зазнав нафтопереробний комплекс Маамер, внаслідок чого компанія-власник так само оголосила форс-мажор. А міністерство оборони Саудівської Аравії заявило, що саудівська ППО перехопила чотири дрони, які наближалися до нафтового родовища Шайбах на південному сході країни.