Куди зазвичай подорожував Михайло Коцюбинський: цікаві факти про мандрівки автора

Михайло Коцюбинський — це не лише творець таких творів, як "Тіні забутих предків" і "Intermezzo". Якби він жив у наш час, то, можливо, став би відомим тревел-блогером. Саме цій захоплюючій стороні його життя ми й хочемо приділити увагу сьогодні.

У новому проєкті "Не з книжок" 24 Канал спільно з експертами музеїв та біографами презентує вам маловідомі факти про українських літераторів і митців. Цього разу, разом з командою Музею Михайла Коцюбинського у Вінниці, ми розкриємо подорожню сторону письменника, його улюблені місця та локацію, де він мріяв збудувати свій дім, навіть створивши його план, але, на жаль, не мав фінансових можливостей для реалізації цієї ідеї.

Коцюбинський багато подорожував - куди любив їздити найдужче?

Співробітники музею зазначили, що хоча життя Михайла Коцюбинського було коротким, воно видалося дуже насиченим. Письменник, який з'явився на світ у Вінниці, здійснив безліч подорожей, кожна з яких залишила в його душі яскраві враження. Якщо розглядати це з точки зору статистики, то за свої 48 років він відвідав більше 50 міст у різних куточках планети. Особливо його вразили Відень, Рим, Флоренція та Неаполь.

Водночас важливо усвідомити, що Коцюбинський подорожував не лише з любові до мандрівок, а й через проблеми зі здоров'ям. За порадами лікарів, автор "Тіней забутих предків" вирушав у теплі країни, оскільки його організм потребував м'якого клімату. Наприклад, він відвідував острів Капрі, який в ті часи славився як популярний курорт. Крім того, письменник подорожував по Центральній та Західній Європі, вивчаючи Австрію, Німеччину, Італію та Швейцарію.

Коцюбинський захопився островом Капрі / Фото frimufilms

Це дійсно цікаво! Михайло Коцюбинський, якщо б жив у наш час, напевно, міг би стати популярним ведучим тревел-блогу. У своїй епосі він фіксував враження від побаченого у листах та нотатках, які пізніше перетворювались на його літературні твори. Зокрема, новела "На острові", яку він не встиг завершити, була написана після його відвідин Капрі.

... думаю зробити спробу написати щось про Капрі - се мають бути дрібнички, враження, картинки, сонце, море, природа і трошки людини, яка усе те любить,

- зазначає автор у одному з своїх листів.

У творі Коцюбинського цілий розділ присвячений агаві: "Щоразу, коли я зустрічаю агаву, мене охоплює хвилювання: сіра корона жорстких листків з зубчастими краями і гострим кінцем, немов оброблений кіл. Вона розкинулася по терасах, символізуючи приховану силу землі. Або ж її цвіт — високий, подібний до щогли зелений стовбур, увінчаний вінком смерті. Адже в агаві криється глибока таємниця: вона розквітає, щоб загинути, і гине, щоб знову зацвісти."

В музеї повідомили, що ця незвичайна італійська рослина тепер зростає у саду Коцюбинських у Вінниці, а також у Чернігові.

Після відвідин цієї сонячної країни письменник створив такі твори, як "Сон" і "Хвала життю". У цих роботах читач має можливість ознайомитися з містом Мессіна після катастрофічного землетрусу. Він бачить картину руйнувань, а також конкретні назви міст і вулиць, де ліричний герой взаємодіє зі свідками цієї трагедії. Важливо підкреслити, що ці описи не є вигадкою, а результатом особистого досвіду Коцюбинського.

Неповторні враження на автора "Intermezzo" залишили атракціони у Відні.

Вітер завиває в вухах, забираючи подих. Відчуття стає одночасно жахливим і веселим, так що мандрівники підкидають руки, шалено махаючи ними та безладно вигукуючи...

- згадує Коцюбинський.

- А ти татку хіба кричав? - запитували діти.

Отже, він дійсно кричав, можливо, навіть гучніше за всіх, і активно жестикулював руками.

Атракції у Відні продовжують приваблювати мандрівників з різних куточків світу / Фото Zuzka Sabolová

На острові Капрі Коцюбинський насолоджувався риболовлею.

Михайло Коцюбинський закохався у риболовлю ще більше під час свого перебування на Капрі. Як зазначають у музеї, письменник разом з десятьма рибалками виловлював різноманітну рибу, морських зірок, а також разом з товаришами витягнув величезного вугра. Але це ще не все – готуйтеся до враження, адже найбільший улов вразить вас: 160-кілограмова акула!

"...таку величезну акулу, що від її вигляду стало по-справжньому лячно. Це не просто риба, а справжній монстр. Ледве не перекинула нас, розмахуючи хвостом, відкриває свою величезну білу пащу з трьома рядами великих зубів, у які легко вмістилися б дві людські голови. Її зелене, жахливе око світить, немов диявольське, викликаючи страх і трепет."

Михайло Коцюбинський був справжнім авантюристом. У 1905 році він вирушив до Італії, щоб відвідати Везувій. Але просто спостерігати за вулканом йому здавалося недостатнім — письменник прагнув дістатися до його кратера. І, що більше, він вирішив зробити це в той час, коли лава все ще текла, а земля під ногами зберігала свою палючу температуру. У результаті, обачність його підвела, і Коцюбинський опинився в гарячій масі. Провідник всіма можливими способами намагався врятувати його, а сам автор згодом дуже стисло висловив свої враження від цієї небезпечної ситуації.

Пересилюючи біль, я все ж таки вхопився за мотузок, і мене витягли з цього пекла,

- згадує Михайло Михайлович. - говорить про це Михайло Михайлович. - зазначає Михайло Михайлович. - підкреслює Михайло Михайлович. - зауважує Михайло Михайлович. - коментує Михайло Михайлович. - згадує про це Михайло Михайлович. - висловлює свою думку Михайло Михайлович. - розповідає про це Михайло Михайлович. - відзначає Михайло Михайлович.

Безсумнівно, Коцюбинський подорожував не тільки до екзотичних країн, але й відвідував такі регіони, як Бессарабія, Молдова та Крим. У цих місцях він брав участь у роботі філоксерної комісії, що займалася боротьбою з філоксерою — виноградною попелицею, яка завдавала шкоди виноградникам. Прекрасні краєвиди та яскраві місцеві традиції справили на Михайла Михайловича незабутнє враження.

Таким чином, виник кримсько-молдавський літературний цикл, що включає твори "Для загального блага", "Пе-коптьор", "Посол від чорного царя", "Під мінаретами", "На камені". У цих працях автор передає унікальні традиції, природні пейзажі, культурні особливості та мову місцевих жителів: молдаван, кримських татар та ромів.

Молодого письменника надзвичайно захопила природа Молдови. Він милувався її мальовничими долинами, котрі вкриті виноградниками та садами. І, звичайно ж, він описував її природу - балки, порізані ярами, а також підгір'я, вкриті виноградниками, понад якими ростуть волоські горіхи, айва, морва (шовковиця) та інші дерева. Написав Коцюбинський і подорожній нарис, який отримав назву "По Бессарабії". Втім, на жаль, він його так і не закінчив.

Природні краси Молдови вражали Коцюбинського / Фото Marcel

Полюбилась Коцюбинському і Гуцульщина

Для письменника Гуцульщина стала справжнім об'єктом пристрасті, як зазначили в музеї. Коцюбинський відвідував цей край тричі в період між 1910 та 1912 роками. Тут, у "Тінях забутих предків", його вражала не лише дика природа, а й традиції, вірування та мовлення місцевих жителів. Він писав у листах, що зустрічали його тут з відкритими обіймами: "Якби ви тільки знали, який це дивовижний, майже казковий куточок — з густо зеленими горами та вічно шумливими гірськими ріками, чистий і свіжий, ніби тільки-но з'явився на світ".

Разом з Лукою Гарматієм, вчителем і просвітителем, вони вирушили на вершини гір верхи на конях. Вони направилися в ті місця, де немає асфальтованих доріг, а лише вузькі гірські стежки. Це було зроблено для того, щоб ближче познайомитися з життям гуцулів, які влітку на полонинах разом зі своїм худобою проводять час до приходу холодів. Він спілкувався з цими людьми, відвідував їхні святкові заходи і пережив 10 днів повеней. Тоді річка Черемош, вийшовши з берегів, зруйнувала всі мости.

У селі Голови Коцюбинський особисто спостерігав, як "Грушка" влаштовувалася під час похорону – цікаві ритуали, що супроводжували цю подію. Так, це саме та "Грушка", про яку співала FIЇNKA. Тоді люди зібралися, молодь прийшла, щоб повеселитися, навколо лунав сміх і жарти, а також не обійшлося без поцілунків. Письменник також взяв участь у цих розвагах, бачачи в них символ перемоги життя над смертю.

Він також уважно вислуховував розповіді місцевих жителів, які ділилися з ним історіями про різноманітних міфічних створінь. Так глибоко він занурився в ці оповіді, що потім довго не міг заснути вночі.

У музеї повідомили, що Коцюбинський настільки був захоплений цим краєм, що разом з фольклористом Володимиром Гнатюком вирішив придбати ділянку землі в Криворівні. Більше того, він навіть визначив місце та створив проект майбутнього будинку. Проте, як виявилося, коштів на цю затію не вистачало ані йому, ані Володимиру.

Михайло Коцюбинський мріяв звести власний дім у Криворівні / Фото Володимира Водяного.

І хоч з хатиною не склалось, склалось з твором, який знають усі без жодного сумніву - легендарною повістю "Тіні забутих предків". Власне, у ній Коцюбинський правдиво та в деталях відтворив як життя, так і звичаї гуцулів, з якими він познайомився сам за час цих візитів.

Михайла Коцюбинського подорожі надихали. А також вони зцілювали втомлену душу письменника та дарували йому матеріал і охоту до письма. Пропонуємо і вам вибратись на Капрі або ж відкрити для себе Криворівню, де автор прагнув оселитись, натхненний місцевим побутом і звичаями.