Програма Зеленського 2019: сім років між обіцянками та реальністю
21 квітня 2026 року відзначається рівно сім років з моменту другого туру президентських виборів, на яких Володимир Зеленський отримав 73% голосів. Цей результат став безпрецедентним явищем в історії української демократії.
У кишені переможця президентських виборів 2019 була 15-ти сторінкова передвиборча програма, побудована навколо образу "країни мрії". 5.UA повернувся до того документа і проаналізував основні пункти і те, що так і не стало реальністю в 2026-му році.
Незважаючи на всі труднощі, деякі специфічні обіцянки були здійснені, головним чином у період з 2019 по 2021 рік, ще до початку великомасштабного вторгнення.
Скасування депутатської недоторканності стало одним із перших виконаних зобов'язань. У вересні 2019 року Верховна Рада прийняла відповідні зміни до Конституції, а вже в грудні ухвалила документ у другому читанні. З 1 січня 2020 року цей закон набрав чинності, і народні депутати втратили імунітет від кримінального переслідування. На кінець першого року президентства це стало одним із реалізованих обіцянок, хоча з певними застереженнями: тепер лише генеральний прокурор може ініціювати справу проти депутата.
Ринок землі. З 1 липня 2021 року в Україні офіційно стартував ринок сільськогосподарських земель, реалізуючи ще одну з обіцянок програми реформ. Незважаючи на активні дебати в суспільстві щодо цієї реформи, вона була успішно завершена. З 2024 року можливість торгівлі землею також отримали юридичні особи.
Держава у вашому смартфоні - це "Дія". Це, без сумніву, одне з найуспішніших втілень концепцій автоматизації публічних процесів та інтеграції державних послуг у мобільний формат. Застосунок "Дія" об'єднав у собі цифровий паспорт, водійські права, електронну реєстрацію бізнесу, субсидії та понад 120 інших державних послуг. Окрім того, "Дія. Сіті" стала окремою платформою для технологічного бізнесу, що змогла залучити іноземні інвестиції та створити нові робочі місця.
Вищий антикорупційний суд (ВАКС), створення якого розпочалося ще за попереднього президента, офіційно почав свою діяльність у вересні 2019 року і з того часу видав сотні рішень. Проте, незважаючи на наявність антикорупційної інфраструктури, включаючи НАБУ, ВАКС та САП, у 2024-2025 роках правозахисники зафіксували значний тиск з боку держави на незалежність цих установ.
Законодавство щодо імпічменту було прийнято в 2019 році. Однак, для його реалізації необхідно отримати 75% голосів у Верховній Раді, що насправді ускладнює цю процедуру до майже неможливого рівня.
Основна частина системних зобов'язань програми залишилася невиконаною – або через відсутність політичної волі до 2022 року, або через призупинення реформ у контексті повномасштабної війни.
Передвиборча програма Зеленського містила, мабуть, найгучнішу декларацію за всю українську виборчу історію:
"Засвоїти правило 'Не кради!' — ось основа боротьби з корупцією. Ми дотримуємося нульової толерантності до корупційних дій на всіх рівнях. Особи, які підозрюються у корупції, не матимуть можливості вийти під заставу. Ті, хто буде засуджений за корупцію, зазнають конфіскації майна та довічної заборони займати державні посади. Призначення на посади має ґрунтуватися на розумі, освіті, таланті та совісті, а не на особистих зв’язках. Ніяких 'корочок' і 'телефонного права'. Я сам ніколи не крадів і не дозволю цього іншим!"
Дійсність виявилася послідовною антиподом.
Уже на початку президентського терміну стало очевидно, що кумівство залишилось, просто змінило своїх представників. Замість "політичних ветеранів" на високі посади прийшли особисті знайомі та бізнес-партнери.
Іван Баканов, шкільний товариш і колега Володимира Зеленського з "Кварталу 95", отримав посаду виконуючого обов'язки голови СБУ, а згодом і офіційне призначення, незважаючи на відсутність будь-якого досвіду у сфері силових структур. Для цього йому було присвоєно військове звання лейтенанта, хоча він ніколи не проходив службу. Така ситуація викликала незадоволення серед ветеранів війни, які вийшли на пікет під стіни СБУ з вимогами, закликаючи до справедливості з гаслом "Погони в подарунок — це ганьба". Крім того, на посаду заступника Баканова призначили чиновника, який працював у часи Януковича, без проведення жодного публічного конкурсу.
Принцип "разом хрестили дітей" залишився в силі: Баканов взяв на посаду свого радника свояка Олександра Бєляєва, який є колишнім бізнес-партнером, а їхні дружини – рідні сестри. Тим часом Зеленський призначив своїм особистим другом Гогілашвілі на посаду заступника міністра внутрішніх справ, але публічно не навів жодних підстав для цього призначення.
Завершення так званого "телефонного права" є ще одним зобов'язанням програми. Те, що відбувалося в Службі безпеки України під керівництвом Баканова, стало його абсолютною антиподою.
У 2026 році бізнесмен Сергій Ваганян публічно заявив: він особисто носив гроші Баканову та його заступнику Наумову. За його словами, в СБУ діяла система неформальних платежів із бізнесу - санкції РНБО "продавалися" й "знімалися", а сотні мільйонів гривень щомісяця осідали поза бюджетом. На засіданні ТСК у лютому 2026 року Ваганян уточнив: "Частково Зеленський знав, що Баканов робив в СБУ".
Баканов на даний момент не є учасником жодної кримінальної справи, що розслідується ДБР.
"Міндічгейт" — це найгучніший корупційний скандал останніх років, який завдав удару по найближчим співробітникам президента.
Тімур Міндіч, давній товариш і бізнес-колега Володимира Зеленського, який є співвласником студії "Квартал 95", опинився в центрі масштабної операції під назвою "Мідас", що проводиться Національним антикорупційним бюро України. У листопаді 2025 року прокурор Спеціалізованої антикорупційної прокуратури повідомив, що Міндіч мав безпосередній вплив на двох міністрів: енергетики Германа Галущенка та оборони Рустема Умєрова. Головним напрямком його злочинної діяльності стало систематичне отримання хабарів від партнерів Енергоатому в розмірі 10-15% від загальної вартості контрактів.
"Міндічгейт" набирав обертів у режимі прямих трансляцій "5 каналу": перші підозри, суди, реакція Єврокомісії. У Брюсселі не коментували справу по суті, але наголошували - боротьба з корупцією є умовою членства в ЄС.
Зрештою, Зеленський відповів на скандал, ввівши санкції РНБО проти Міндіча та його спільника Цукермана. Обидва втекли за кордон, уникнувши покарання. У квітні 2026 року Міндіч не прийшов на засідання ВАКС, заявивши про загрозу ракетних атак.
Паралельно розгорталася справа навколо Міністерства оборони. НАБУ відкрило кримінальне провадження щодо ексміністра Умєрова. Нардеп Гончаренко заявив, що НАБУ підготувало Умєрову підозру в розкраданні держкоштів. Розслідування НАБУ у сфері оборонних закупівель ускладнювалося ще й тим, що Держфінмоніторинг мав системні проблеми з відстеженням коштів у цій галузі -- що унеможливлювало повноцінний аудит.
У 2025-2026 роках НАБУ також з'ясувало, що його власна робота перебувала під спостереженням: детективів "вели" співробітники СБУ, ДБР, Держфінмоніторингу та АРМА.
Програма 2019 року обіцяла "безумовну відповідальність". Однак у 2026 році ми спостерігаємо ситуацію, в якій колишній голова СБУ не має жодних підозр, а антикорупційне бюро працює під зовнішнім контролем. Те, що Зеленський сам охарактеризував як "телефонне право", яке він нібито прагнув знищити, насправді стало інструментом, що процвітає в його найближчому оточенні.
Це найскладніший етап програми — це обіцянки, які не лише залишилися невиконаними, а й зазнали повної трансформації внаслідок масованої агресії Росії.
"Україна, де звуки пострілів лунають тільки під час весільних святкувань та уродин."
Таким чином, стартувала передвиборча програма Зеленського. Менше ніж за три роки, 24 лютого 2022 року, Росія почала своє масштабне вторгнення. В результаті конфлікту загинуло щонайменше 15 тисяч цивільних осіб, а понад 41 тисяча отримали поранення – ці дані підтверджені ООН станом на кінець січня 2026 року. Мільйони людей стали вимушеними переселенцями, сотні міст були зруйновані. Обіцянка швидко завершити "конфлікт на Донбасі" перетворилася на боротьбу за виживання країни. За оцінками експертів проекту "СтопРеванш", які виступали в ефірі "5 каналу", у передвоєнний період команда Зеленського фактично зірвала ракетну програму та ініціювала скорочення зенітних ракетних підрозділів.
Програма Зеленського включала ясний пункт:
"Я йду на один термін, аби реформувати систему. Не планую поступатися принципами заради утримання влади."
Конституційний термін президенства Зеленського закінчився 20 травня 2024 року. Згідно з основним законом, вибори мали відбутися 31 березня 2024 року. Проте в умовах воєнного стану проведення виборів заборонене, що є загальноприйнятою практикою для країн, які переживають активні бойові дії. Наразі дискусії щодо можливих виборів у 2025 році залишаються без чіткого висновку. У лютому 2025 року резонансна заява Зеленського на конференції в Мюнхені - "Хто не згоден - може змінити громадянство" - викликала значне обурення в суспільстві.
На квітень 2026 року не відбулося жодного громадського голосування з 2019 року.
Розділ "Комфортна країна" обіцяв, що "аеропорти в кожному обласному центрі" будуть відновлені, а також підписання угоди "Відкрите небо" з Європейським Союзом. Однак через російське вторгнення аеропорти Харкова, Херсона, Запоріжжя та Миколаєва зазнали значних ушкоджень або були повністю знищені внаслідок ракетних атак. Міжнародні авіарейси до України були зупинені з лютого 2022 року і досі не відновлені. Проте у березні 2026 року уряд ініціював створення робочої групи для підготовки до відновлення функціонування аеропортів.
""Хочу виїхати" ми повинні замінити на "хочу повернутися". Україна, з якої не поїдуть наші діти"
За оцінками Центру економічної стратегії - на початок 2026 року понад 6,5 мільйона українців перебувають за кордоном як вимушені переселенці. Польща, Німеччина, Чехія стали центрами нової діаспори - народженої не вибором, а виживанням.
За оцінкою громадянської мережі ОПОРА, говорити про виконання передвиборчих обіцянок Зеленського після п'яти років президентства було "складно, а подекуди взагалі неможливо" - і це ще до врахування повного масштабу катастрофи повномасштабної війни 2022-2026 років. Аналітики "Слово і діло" підрахували: станом на початок 2022 року більшість програмних зобов'язань перебувала у статусі "не виконано" або "в процесі".
Програма 2019 року народилася в іншій Україні - тій, що боялася корупції більше, ніж ракет, і мріяла про нові аеропорти замість бомбосховищ. Повномасштабне вторгнення не просто ускладнило виконання обіцянок - воно змінило саму систему координат. Але частина обіцяного - референдуми, накопичувальна пенсія, "один термін при владі" - могло бути реалізоване ще до лютого 2022 року. Чи навіть до квітня 2026.
За даними моніторингу з 378 обіцянок, даних Зеленським уже після початку повномасштабного вторгнення, виконано лише 99.
