Снєгирьов розкриває причини, чому Росія не визначає терміни для захоплення Донбасу | Еспресо

Днями видання The Financial Times з посиланням на джерела в українській розвідці повідомило про те, що Росія готує новий наступ на сході України, стягуючи резерви та нарощуючи чисельність своїх військ

Для збільшення свого наступального потенціалу Росія має намір перевести близько 20 тисяч військовослужбовців зі стратегічних резервів. Згідно з оцінками, загальна чисельність російських військ на території України вже досягає приблизно 680 тисяч осіб.

Утім, заявлені терміни та масштаби наступу, про які пише FT, викликають багато запитань. Противник справді має ресурси для продовження війни, однак питання "дедлайнів" і темпів просування виглядає значно складнішим.

Потенціал противника значно ширший, ніж це часто подається в інформаційному полі, а сама логіка російських дій не прив'язана до конкретних дат.

Заяви, що з'являються в українських медіа про можливий "кадровий колапс" в російській армії через значні втрати, є хибними. Країна-агресор має різноманітну систему поповнення свого військового складу. Це включає як примусову мобілізацію на захоплених територіях Луганської, Донецької, Запорізької та Херсонської областей, так і залучення так званого "спеціального контингенту" — ув'язнених, кількість яких може сягати до 500 тисяч осіб.

Крім того, активно триває процес вербування найманців за кордоном — за оцінками Головного управління розвідки Міністерства оборони України, їх кількість становить приблизно 30 тисяч. Окремим напрямком є контрактники: як добровольці (за російськими даними, до 400-450 тисяч щорічно), так і примусові контракти для строковиків. Все це формує незалежні канали поповнення особового складу, що дозволяє противнику компенсувати свої втрати без необхідності оголошення часткової або повної мобілізації.

Сподівання, що значні втрати можуть розколоти російські збройні сили, не виправдалися ще раніше. Наприклад, навіть дані про втрати в межах 200-300 тисяч військовослужбовців, які в Україні вважали критичними для армії окупантів, не стали причиною стратегічного зламу.

Читайте також: Закриття інтернету в Росії та мобілізація. Міфи та реальність

Згідно з висловлюванням генерала Валерія Залужного, його сподівання на те, що він зможе зупинити Росію, виснаживши її армію, виявилися хибними.

"Це була моя провина. Росія понесла втрати щонайменше 150 000 загиблих. У будь-якій іншій державі такі жахливі цифри призвели б до зупинки війни", - зазначив Залужний. Але не в Росії, де життя вважається недорогим, і де Путін черпає натхнення з досвіду Першої та Другої світових воєн, в яких країна втратила десятки мільйонів людей.

Водночас Росія має потенціал для оголошення нового етапу часткової мобілізації, можливо, після проведення внутрішньополітичних заходів, таких як вибори. Це може пояснити зростання інтенсивності бойових дій: Кремль прагне продемонструвати навіть символічні "досягнення" для своєї внутрішньої аудиторії.

Обговорювати точні терміни захоплення Донбасу є некоректним. Офіційні представники держави-агресора не користуються поняттям "дедлайн" — їхня стратегія зосереджена на досягненні своїх цілей незалежно від часових рамок. У той же час в українських медіа та публічному дискурсі подібні "дедлайни" регулярно виникають як інтерпретації, а не як справжні наміри Кремля.

Тривала конфліктна ситуація приносить вигоду Росії, адже її населення в три рази перевищує українське, а економічний потенціал в десять разів більший. Держава-агресор є феодальною системою, де найдоступнішим ресурсом вважається людське життя.

На сьогодні стратегічна мета Російської Федерації зосередилася на здобутті контролю, принаймні, над Донецькою областю. Проте навіть це завдання вважається лише етапом, і від нього країна не планує відмовлятися.

Окремо хочу спростувати інформацію про нібито масове перекидання російських резервів виключно на Донецький напрямок. Спостерігається активізація бойових дій також на Запорізькому напрямку, куди, навпаки, направляються додаткові сили, зокрема найбільш боєздатні підрозділи морської піхоти з Балтійського та Тихоокеанського флотів. Зокрема, у райони Приморська та Степногірська були передислоковані підрозділи 120-ї дивізії морської піхоти Балтійського флоту та 40-ї окремої бригади морської піхоти Тихоокеанського флоту.

Ознайомтесь також: Бокові наступи і значні втрати ворожих військ: що відбувається в Покровському секторі.

Ситуація на фронті продовжує бути напруженою на всій лінії конфлікту. Найбільш запеклі бої відбуваються у Донецькому напрямку, зокрема в районах Покровського, Костянтинівки та Лиману. Хоча на деяких ділянках російські війська досягли тактичних успіхів, українські сили активно протидіють їхньому просуванню та не дозволяють ворогу закріпитися на зайнятих позиціях.

Хочу підкреслити, що можливе перекидання ще 20 тисяч військових, ймовірно, буде націлене на Лиманський напрямок. Тут спостерігається пересування резервів, що підвищує ризики для Слов'янська та Краматорська.

Попри складність ситуації українські Сили оборони діють у форматі "активної оборони" -- не лише стримують ворога, а й контратакують за наявності можливостей. Це дає змогу не допустити розширення зон контролю російських військ.

Я попереджаю про можливість переоцінки певних фронтових ділянок, зокрема Сумського та Харківського напрямків. В цих районах посилення бойових дій скоріше має дистрактивний характер і є складовою тактики "тисячі порізів", що має на меті виснаження українських резервів.

В результаті, обстановка залишається складною, але під контролем: паніку викликати нічого, проте і недооцінювати можливості та плани супротивника не слід.

Згадаю, що 3 квітня глава держави Володимир Зеленський повідомив, що обстановка на фронті є найсприятливішою для України за минулі десять місяців.

За його словами, такий висновок, зокрема, ґрунтується на аналізі британської та української розвідки.

Головнокомандувач ЗСУ Сирський повідомив, що з переходом до нових погодних умов російські військові посилили свої наступальні операції, які відбуваються практично на всій протяжності бойового фронту в 1200 кілометрів.

Він зазначив, що протягом місяця найактивнішими напрямками були Олександрівський, Покровський, Костянтинівський та Лиманський.

Унікально для Еспресо

Про автора. Дмитро Снєгирьов — військовий аналітик та співголова громадської організації "Права Справа".