У Хорватії відбуваються вибори президента.

В неділю вранці по всій Хорватії розпочали свою роботу виборчі ділянки, де громадяни мають змогу обрати нового президента. У цих перегонах основними кандидатами виступають представники двох провідних політичних партій.

Про це, як пише "Європейська правда", повідомляє Reuters.

Приблизно 3,8 мільйона громадян Хорватії можуть зробити свій вибір серед восьми кандидатів, з яких троє є жінками, що представляють як ліві, так і праві політичні течії.

Діючи президент Зоран Міланович, представник опозиційної соціал-демократичної партії, планує змагатися за другий термін на виборах. Його основним опонентом стане Драган Приморац, екс-міністр науки, якого підтримує провладний Хорватський демократичний союз (ХДС).

Другий тур виборів буде проведений у випадку, якщо жоден з претендентів не отримає необхідну більшість голосів.

Міланович лідирував в опитуваннях громадської думки до і під час виборчої кампанії, яку аналітики описували як нудну і не надихаючу. Останнє опитування, опубліковане в п'ятницю Nova TV Daily News, показало, що Міланович лідирує з підтримкою 37,2% проти Примораца з підтримкою 20,4%.

Наступними йдуть дві жінки: незалежна кандидатка Марія Селак Распудіч та Іванна Кекін від лівої зеленої політичної сили "Ми можемо!" (Mozemo), котрі отримали приблизно 10% голосів підтримки кожна.

Виборчі дільниці завершать свою роботу о 19:00 за місцевим часом, і незабаром після цього будуть оприлюднені результати екзит-полів. Перші попередні дані стануть відомі приблизно о 20:00, тоді як офіційні результати можна буде очікувати в найближчі кілька днів.

Роль президента в основному носить церемоніальний характер, оскільки він не має повноважень накладати вето на законодавчі акти. Проте, президент володіє правом голосу в питаннях, що стосуються зовнішньої політики, оборони та безпеки.

Під час свого перебування на посаді Міланович, колишній прем'єр-міністр і популіст, протистояв прем'єр-міністру Андрею Пленковичу в питаннях зовнішньої та державної політики.

Міланович є провідним європейським президентом-симпатиком Путіна та противником військової підтримки України. Його погляди детально проаналізовано у статті Проти України та НАТО).

Восени Міланович відмовився схвалити участь військових своєї країни в ініціативі НАТО, яка спрямована на підтримку України NSATU, аргументуючи це тим, що вона "може негативно вплинути на національні інтереси".