Удари Росії по складах вплинуть на функціонування магазинів в Україні: які зміни очікувати в цінах та чи можливий дефіцит товарів.
Вітчизняні супермаркети можуть змінити свою модель постачання, переходячи на безпосередні поставки від виробників через руйнування великих складів. В Києві вже спостерігається дефіцит холодильної площі, який оцінюють в десятки тисяч квадратних метрів. Це переформатування може призвести до збільшення логістичних витрат на 10-15%, а у разі масового впровадження доставки в кожен окремий магазин ціни на деякі товари можуть суттєво зрости.
Про це розповів міжнародний експерт і член Економічного дискусійного клубу Ігор Гарбарук в коментарі медіа. За його словами, мережам доводиться шукати альтернативні маршрути та способи доставки товарів після атак на продовольчі бази й центральні склади.
Через пошкодження таких об'єктів окремі мережі вже стикаються з перебоями у постачанні. У деяких магазинах покупці могли помітити порожніші полиці або тимчасову відсутність окремих категорій товарів.
Магазини можуть почати отримувати продукцію безпосередньо.
Один із можливих підходів, який обговорюється у торговельних мережах, полягає у відмові від часткового централізованого зберігання. У цій моделі виробники не будуть спочатку постачати товари на великий розподільчий центр, звідки їх потім розвозять до магазинів. Замість цього, продукція буде надходити безпосередньо до визначених торгових точок.
Вказується, що це відкриває можливість оминути пошкоджені склади та зменшити залежність від одного великого логістичного центру. "Якщо мережі співпрацюють з національними виробниками, то часто товари можуть не доходити до їхніх складів. Вони доставляються безпосередньо в магазини", - зазначив Гарбарук.
Для ритейлерів це може стати способом підтримувати асортимент навіть за відсутності можливості повноцінно використовувати центральні склади. Однак у такого рішення є суттєвий мінус - доставка стає дорожчою.
Безпосередні постачання можуть спричинити підвищення цін.
Централізована модель постачання дозволяє великим мережам економити на логістиці. Умовно кажучи, виробник може доставити велику партію товару на один розподільчий центр, після чого мережа самостійно розподіляє її між сотнями магазинів.
Переходячи до прямого постачання, виробник стикається з істотним збільшенням кількості окремих маршрутів. Це означає, що йому доведеться здійснювати доставку товарів безпосередньо в кожну торгову точку або невеликі мережі магазинів. Крім того, вартість доставки також залежить від цін на паливо.
Внаслідок додаткових витрат підприємств, зрештою, ціна товару може зрости. Це означає, що навіть якщо вартість самого продукту на стадії виробництва залишиться незмінною, витрати на його транспортування до магазину можуть збільшитися.
Холодильних складів не вистачає
Однією з основних проблем, що постали перед продовольчим ринком, стала втрата холодильних складів. Як зазначає генеральний директор Бюро інвестиційних програм Олександр Бондаренко, найскладніша ситуація спостерігається в Києві та його околицях. У цьому регіоні було знищено приблизно 80-100 тисяч квадратних метрів площі для холодного зберігання.
На таких об'єктах зберігалися м'ясні вироби, молочні продукти, охолоджені товари, а також овочі і фрукти, яким необхідна температура в межах від 0 до +4°C. Проблема полягає в тому, що просто перемістити всі ці продукти в інший регіон не вдасться. Як підкреслює Бондаренко, доставка охолодженої продукції з інших областей на відстань 300-400 км може стати економічно недоцільною.
Ситуація ускладнюється нестачею вільних складських приміщень відповідної категорії. За словами фахівця, в столиці наразі доступно близько 20-30 тисяч квадратних метрів холодильних складських площ.
Отже, наявні потужності здатні покрити лише приблизно 20-30% від знищених площ. Оперативно вирішити цю проблему шляхом будівництва нових об'єктів не вдасться. Навіть створення компактного холодильного терміналу площею 2-3 тисячі квадратних метрів вимагатиме не менше 6-12 місяців.
Один великий склад може виконати функції десятків малих.
Одним із альтернативних підходів є децентралізація логістичних процесів. Замість того щоб покладатися на єдиний великий розподільний центр, компанії можуть організувати мережу менших холодильних хабів, розташованих у різних районах чи регіонах. Проте, варто зазначити, що децентралізація має свої витрати.
Величезний автоматизований склад здатний функціонувати з порівняно невеликою кількістю співробітників. За оцінками Бондаренка, для ефективної роботи такого об'єкта може знадобитися всього 20-30 осіб.
Замість цього, мережа компактних складів вимагатиме близько 60-70 співробітників, а також додаткового обладнання для завантаження, сортування та транспортування товарів. Як наслідок, витрати на логістику можуть зрости приблизно на 10-15%.
Які товари можуть зазнати найбільших цінових змін?
Додаткові витрати на логістику можуть суттєво вплинути на недорогі, але об'ємні товари. Наприклад, це стосується таких продуктів, як кефір, айран та інші види молочних виробів.
Для цих товарів витрати на транспортування суттєво впливають на загальну собівартість. Як зазначає експерт, якщо логістичні витрати вже складають приблизно 15% від собівартості, то додаткові витрати можуть збільшити кінцеву ціну на ще 5-6%.
Тобто дорожча доставка поступово позначатиметься на цінниках у супермаркетах. Зокрема, восени на вартість продуктів одночасно впливатимуть пальне, електроенергія, зарплати, оренда, складські витрати та результати врожаю.
За словами Гарбарука, важливим також буде результат урожаю. Якщо врожай буде хорошим, більша пропозиція продукції дозволить частково компенсувати зростання витрат. Якщо ж урожай виявиться слабким, на ринок одночасно тиснутимуть скорочення пропозиції та дорожча логістика. У такому випадку зростання цін може бути значно відчутнішим.
Виникає окрема проблема з імпортованими товарами. Через питання безпеки та стан портової інфраструктури, деякі вантажі можуть бути перенаправлені на інші маршрути.
Зокрема, використовуються сухопутні шляхи через Польщу, Угорщину та Словаччину, а також маршрути через румунський порт Констанца. Для імпортера це означає більше витрат на транспорт, паливо, перевантаження та зберігання.
Втім, економіст Борис Кушнірук зазначає, що конкуренція між постачальниками залишається достатньою, щоб стримувати різкі стрибки цін. Тому подорожчання не обов'язково буде однаковим для всіх категорій товарів.
Перші нововведення вже доступні для покупців на торгових полицях.
Проблеми в сфері логістики вже позначаються на асортименті деяких магазинів. Наприклад, ряд фруктів і овочів торгові мережі змушені закуповувати з інших областей України або імпортувати. Якщо раніше продукція могла надходити до магазину через розподільчий центр, що знаходиться поблизу столиці, то тепер її доводиться транспортувати безпосередньо з місць виробництва або з-за кордону.
Вказується, що такі обставини призводять до зростання витрат на транспортування та виникнення додаткових ризиків у процесі постачання. Деякі групи товарів можуть на певний час зникати з магазинних полиць не через справжній дефіцит в Україні, а внаслідок труднощів з транспортуванням певних продуктів до конкретних міст.
Як раніше інформував OBOZ.UA, українці можуть зустрітися з проблемою обважування у супермаркетах та інших торгових точках. Це означає, що реальна вага товару може виявитися меншою за ту, що вказана на ціннику або в чеку, що призводить до зайвих витрат. Таке явище порушує права споживачів, і покупці мають право подавати скарги на такі заклади.
Отримуйте лише надійну інформацію в нашому Telegram-каналі OBOZ.UA та у Viber. Не попадайтеся на фальшивки!
