Від кіз виходить смачний та натуральний сир.

Василь Мандзюк із селища Міжгір'я під час антитерористичної операції виконував обов'язки капелана в "Правому секторі" і не раз відправлявся на Донбас. Хоча чоловік вже давно не відвідує східну частину України, його товариші все ще сприймають його як духовного наставника — вони телефонують, звертаються за порадою і навідуються в гості.

Зараз священник працює у гірському селі Присліп. Паралельно він займається веденням господарства, зокрема, доглядає за 15 кізками, з молока яких виготовляє сир.

Отець Василь з дитинства знайомий із цією справою. Його батьки завжди піклувалися про тварин. Наразі він утримує овець, корову та кіз англо-нубійської і зааненської порід. Молоко, яке він отримує, він переробляє на різні продукти.

З раннього дитинства я освоїв процес виготовлення сирів. Впевнений, що це справжнє мистецтво. Щоб отримати смачний продукт, необхідно досконало знати всі тонкощі цього ремесла.

Літніми місяцями, коли надої досягають максимуму, фермер займається цією діяльністю кожного дня. Але восени, коли обсяг молока зменшується, він робить це трохи рідше.

В даний момент у його колекції можна знайти широкий вибір сирів: м'який (будз), копчений, з винною скоринкою та класичний варіант, а також кульки шевр в олії та вурда. Навіть качотта, приготована за італійською технологією, з'явилася завдяки знанням, які принесли друзі з Сербії.

Звісно ж, пан Василь не може обійтися без традиційної закарпатської бринзи, якою цікавляться щораз більше людей.

Для цього використовують овече, козяче чи змішане молоко. Хоча беруть і коров'яче або буйволяче (таке вже для гурманів). Потім необхідно додати вурду, перемішати, розімнути, посолити й поставити у посуд під гніт. Через декілька днів виділяється сироватка, яку отець зливає. Готову бринзу перекладає у слоїки, які після 30-хвилинної стерилізації герметично закриває.

До нещодавнього часу ніхто не консервував бринзу в банках. Її зберігали в дерев'яних діжках-ґелетках під тиском, іноді протягом декількох років.

Головний персонаж нашої історії обирає тільки натуральні інгредієнти, абсолютно без промислових заквасок і ферментів! Для приготування своєї продукції він використовує букові дрова. Йому дуже подобається експериментувати. Він впевнений, що якби у нього було більше молока, то частіше б займався улюбленою справою.

Сам же чоловік найбільше полюбляє копчений сир із пікантним смаком. Охоче споживає і твердий. Для прикладу, "Бел кнолле", який витримує 2-3 місяці, чи качотту. Із 20 літрів молока, які дають його підопічні, виходить 1,5-1,7 кг такого виду продукції.