Війна в Україні стала темою, на яку один із найближчих соратників Путіна, Козак, відкрито висловив свою незгоду.

Колишній заступник керівника Адміністрації Президента РФ, політик Дмитро Козак був одним з тих, хто не побоявся виступити проти російського вторгнення в Україну, сказавши про це Володимиру Путіну.

У вересні 2025 року Козак вирішив залишити свою посаду. Газета The New York Times висвітлює події, пов'язані з актом непокори російському президенту.

На другий день з початку великої війни Володимир Путін дав вказівку Козаку вимагати від України капітуляції. Проте Козак відмовився виконувати наказ, зазначивши, що не розуміє, які цілі ставить перед собою російський президент, розпочинаючи вторгнення.

Більше того, коли емоції між ними досягли піку, Козак проголосив, що готовий прийняти арешт або навіть загинути за свою відмову підкоритися.

Згодом з’ясувалося, що Путін активував гучномовець, що дало можливість високим чиновникам почути унікальний момент непокори російському лідерові.

Козак подав у відставку в вересні 2025 року, всього через місяць після того, як з'явилися відомості про його позицію проти війни. Після оприлюднення цієї інформації, ще шестеро осіб, які спілкувалися з журналістами, підтвердили його опозиційні погляди щодо конфлікту.

У той же час вони стверджують, що його позицію поділяють чимало представників бізнесу та культури, а також інші урядовці. Зокрема, нова хвиля незадоволення діями Путіна виникла на фоні відмови завершувати війну на вигідних умовах, запропонованих президентом США Дональдом Трампом.

Дмитро Козак знайомий з Володимиром Путіним вже три десятиліття. У 90-х роках обидва були зайняті в адміністрації Санкт-Петербурга. Багато хто вважає, що завдяки своїм особистим зв'язкам Козак відчуває себе в безпеці. Крім того, він не висловлює публічно своїх зауважень щодо війни.

Перед цим, у період з 1978 по 1980 рік, проходив навчання у Вінницькому політехнічному інституті.

У 1998-му він став віцегубернатором Санкт-Петербургу. А вже в 1999 став керівником Апарату Уряду Росії, міністр Російської Федерації.

Протягом різних років займав різні позиції в уряді Російської Федерації та адміністрації президента країни. У 2008 році Козак узяв на себе відповідальність за організацію Олімпійських ігор 2014 року, які відбулися в Сочі.

З 2014 року його вплив у контексті війни з Україною значно зріс — він виконував роль "куратора" уряду щодо питань Криму. У 2020 році він обійняв посаду заступника керівника Адміністрації Президента Російської Федерації. На цій позиції він займався питаннями інтеграції на пострадянському просторі та розвитком відносин з Україною. Зокрема, Козак став новим представником Росії у "нормандській четвірці".

21 лютого 2022 року в Росії відбулося засідання Ради безпеки, яке транслювалося в прямому ефірі. Основною темою обговорення стало питання визнання незалежності самопроголошених "Л/ДНР", що стало офіційним приводом для початку вторгнення в Україну.

Козак також висловився на цьому засіданні, вказуючи на те, що переговори з Україною не приносять жодних результатів. Він мав намір сказати ще дещо, проте його перебив Путін, і Козаку залишилося лише зазначити, що це питання варто обговорити окремо.

Саме Козак брав участь у переговорах з Україною та США, зокрема вісімгодинному раунді, що відбувся в Парижі, який, за словами українських джерел, "надіслав позитивні сигнали". Офіційні особи з України та США, які були обізнані з ходом цих перемовин, зазначили, що Козак дійсно прагнув досягти дипломатичного вирішення ситуації, а не затягувати процес.

Крім того, перед початком масштабного вторгнення Козак підготував меморандум, в якому виклав потенційні негативні наслідки великої війни для Росії. Серед інших аспектів документа містилося застереження щодо ймовірного приєднання Швеції та Фінляндії до НАТО.

На закритій частині Радбезу РФ Козак теж був тим, хто намагався попередити керівництво Росії про негативні наслідки. Зокрема, він передбачив, що українці чинитимуть опір, санкції проти економіки будуть суворими, а геополітичне становище постраждає.

Пізніше чиновник ще двічі висловив свої занепокоєння – спочатку під час зустрічі з Путіним та постійними членами Ради безпеки, а потім у приватній бесіді з президентом Росії.

"Що це таке?" — поцікавився пан Путін у пана Козака, згідно з інформацією двох осіб, які мають близькі стосунки з паном Козаком. — "Чому ви виступаєте проти цього?"

Пан Козак, за інформацією джерел, залишився на місці. Це було останнє спілкування між ними перед тим, як Росія розпочала бомбардування Києва вранці 24 лютого.

У перший день повномасштабної війни з'явилася інформація про дзвінок Дмитра Козака голові Офісу президента України Андрію Єрмаку. Нібито тоді російський чиновник вимагав капітуляції України. Сам посадовець РФ стверджує, що це саме Єрмак подзвонив йому, і у відповідь почув готовність працювати над завершенням війни шляхом переговорів.

На другий день вторгнення Козак зустрівся з головою фракції "Слуга народу" Давидом Арахамією, щоб обговорити можливість укладення угоди про мир. Арахамія брав участь у переговорах від імені України з представниками Росії. Серед запропонованих умов була гарантія безпеки для України з боку Росії, а також виведення військових сил з усіх регіонів країни, за винятком Криму та Донбасу.

25 лютого ввечері Путіну надали інформацію про хід цих переговорів. Однак російський лідер висловив своє обурення з приводу того, що Козак вийшов за межі своїх повноважень, піднімаючи питання територій. Він очікував, що російський представник зосередиться на тиску на Україну з метою її капітуляції.

Козак висловив свою незгоду, зазначивши, що не може продовжувати переговори без чіткого розуміння остаточних намірів Росії. У ході цієї бесіди він також повідомив Путіну, що йому загрожує арешт або навіть страта у разі відмови.

Однак наприкінці бесіди він погодився зателефонувати Арахамії, щоб висловити вимогу про капітуляцію України. Путін, не видаючи емоцій, уважно вислухав цю розмову, під час якої український представник відмовився прийняти пропозицію Росії.

26 лютого Сергій Кирієнко, перший заступник глави адміністрації президента Путіна, здійснив телефонний дзвінок Козаку, аби повідомити, що новим керівником переговорної делегації Росії у питаннях з Україною стане Володимир Мединський.

У той же день Мединський разом з російським олігархом Романом Абрамовичем приїхали в гості до Козака, і розповіли, що вирушають в Білорусь на перемовини з Україною. Утім вони можуть обговорювати лише питання гарантій безпеки, а не територіальні питання.

Хоча роль Козака у мирних переговорах з Україною змінилася, він не втратив повністю свого впливу на політичну структуру Росії. Йому залишили його кабінет в Адміністрації президента, де проходили зустрічі з спеціальними представниками західних держав. На цих зустрічах обговорювалися плани щодо досягнення миру. При цьому Козак запевняв, що підтримує зв'язок з Путіним і натякав на те, що президент РФ був в курсі розвитку цих переговорів.

Крім того, Путін доручив Козаку розробити ідеї для покращення економічної ситуації в Росії. У меморандумі, який Козак представив, йшлося про важливість завершення конфлікту, проведення переговорів з Україною та реалізацію лібералізації внутрішніх реформ. Козак також висунув пропозицію щодо забезпечення незалежності російської судової системи від фактичного контролю з боку правоохоронних органів.

Декілька осіб, які мають тісний зв'язок з Козаком, були вражені не тільки змістом його пропозицій, але й тим, як він відкрито їх обговорював за межами Кремля. Вони вважають, що політик переживає про своє майбутнє і прагне віддалитися від впливу пана Путіна.

У той же час Козак продовжує демонструвати лояльність до Путіна, утримуючись від будь-якої публічної критики. Російський президент також дає зрозуміти, що має певну лояльність до нього.

Зокрема, Козак неодноразово їздив до Ізраїлю для лікування, а також до Туреччини та Об'єднаних Арабських Еміратів. Це було ознакою незмінної довіри пана Путіна, враховуючи обмеження, які він встановив на поїздки урядовців під час війни.

У вересні Путін без зайвих емоцій погодився на відставку Козака, хоча зазвичай він воліє зберігати на ключових позиціях лояльних чиновників, не допускаючи їх виходу з державної служби.

Спадщина пана Козака залишається нерозривно пов'язаною зі спадщиною пана Путіна, резюмує видання.

Нагадуємо, що 18 вересня Володимир Путін видав указ про звільнення Дмитра Козака, який обіймав посаду заступника голови адміністрації президента Росії.

Цьому передував матеріал NYT, де йшлося про те, що Козак розчарував Путіна, бо чітко дав зрозуміти, що вважає вторгнення в Україну помилкою

На його місце прийшов Сергій Кирієнко, який за 10 років увійшов до числа "бояр" -- найближчого оточення Путіна. Аналітик Ігар Тишкевич попереджає, що це свідчить про можливу спробу розгойдування пострадянського простору. Де крім Грузії та Молдови, увагу приділять Казахстану, Киргизстану, Вірменії. І природно Білорусі.