Фейкова інформація: нібито лідер Об'єднання українців у Польщі спростував свою відповідальність за трагедію на Волині.
У мережі X (Twitter) з'явилося відео, в якому Мирослав Скорка робить "сенсаційну" заяву. Однак, детальне розслідування фактчекерів з Demagog виявило, що це не просто фейкова цитата, а й результат складної технологічної атаки з використанням діпфейків.
Нещодавно у соціальній мережі X з'явилися фальшиві профілі, які намагалися видати себе за офіційну сторінку Об'єднання українців у Польщі (ОУП) та його лідера Мирослава Скорку. На цих акаунтах було розміщено відео, в якому Скорка нібито стверджує, що "українці не несуть відповідальності за Волинь", а також, що Степан Бандера не має жодного відношення до цих подій.
Цей матеріал швидко став об'єктом уваги акаунтів, які спеціалізуються на поширенні прокремлівських ідей, зокрема тих, що асоціюються з юридичною компанією Lega Artis. Їхня мета полягала в тому, щоб спровокувати хвилю обурення серед польського населення.
Чому це вважається інформаційною атакою?
1. Застосування технології Deepfake. Команда фактчекерів Demagog проаналізувала відео за допомогою спеціального інструменту Hiya. Результати не залишають сумнівів: з ймовірністю 99% аудіо у відеозапису було створене штучним інтелектом. Зловмисники використали справжнє зображення Мирослава Скорки, наклавши на нього синтезований голос, що вимовляє потрібний текст.
2. Підроблені акаунти-клони Об'єднання українців у Польщі офіційно підтвердили відсутність свого профілю в мережі X. Організація представлена виключно на платформах Facebook та YouTube. Під час розслідування фальшивих сторінок були виявлені суттєві помилки:
На фейковому профілі було опубліковано ще один дезінформаційний матеріал - графічне зображення, яке заперечує зв'язок Степана Бандери з Волинню.
Крадіжка особистих даних президента Союзу українців у Польщі та створення фейкового облікового запису на порталі X є частиною кампанії, яка триває вже давно та має на меті дискредитувати подібні ініціативи та людей, причетних до допомоги Україні.
Для того щоб запобігти діпфейкам і фальшивим профілям, слід виконати кілька простих дій:
- з'ясувати дату створення облікового запису та відстежити його дії.
