Фільм "ДАУ" режисера Іллі Хржановського здобув нагороду "Срібний лев" на Венеційському кінофестивалі, незважаючи на протести з боку України.
Україна звернулася з вимогою прибрати стрічку через те, що фінансування проєкту здійснюється російським олігархом.
Фільм "ДАУ", створений режисером Іллею Хржановським, отримав "Срібного лева" за видатну режисуру на Венеційському кінофестивалі, незважаючи на офіційний протест з боку України. Міністерство закордонних справ та Міністерство культури України закликали організаторів переглянути участь цього фільму в конкурсі через суперечки, пов’язані з його фінансуванням і зв’язками з Росією. У статті "Радянський Оппенгеймер": як харківський експеримент "ДАУ", що фінансувався російським олігархом, отримав "Срібного лева" у Венеції незважаючи на протести України", автор Петро Катеринич детально аналізує історію одного з найсуперечливіших кінопроєктів останніх років.
МЗС України, Мінкульт та посольство України в Італії 17 серпня виступили зі спільною заявою щодо участі "ДАУ" у конкурсній програмі. МЗС закликало виключити стрічку з конкурсу, водночас наголосивши, що поважає кураторську незалежність фестивалю. У заяві українська сторона закликала міжнародні культурні інституції не розглядати проєкти, пов'язані з Кремлем, як політично нейтральні.
Однією з основних критичних зауважень стало фінансування проекту "ДАУ" російським олігархом Сергієм Адоньєвим, який потрапив під санкції як України, так і США. У Києві також акцентували увагу на тому, що диригент Теодор Курентзіс має російське громадянство, яке, згідно з інформацією відомств, він отримав за указом Владіміра Путіна. Крім того, викликало занепокоєння те, що його кар'єра фінансується російськими державними банками, які також під санкціями. Ще одним аргументом стало те, що Харків, який щоденно страждає від російських обстрілів, у фільмі виявляється фактично заміненим абстрактними радянськими декораціями.
Уже 18 серпня Венеційська бієнале відкинула ці претензії, наголосивши, що "ДАУ" є німецькою продукцією за участю Франції та Швеції. Організатори заявили, що співпраця з Адоньєвим завершилася ще 2019 року, а сам Хржановський не має російського громадянства та займає антивоєнну позицію.
У Венеції також нагадали, що у 2023 році режисер разом із Михайлом Зигарем заснував організацію XY, яку Генеральна прокуратура Росії згодом оголосила "небажаною". Художній директор фестивалю Альберто Барбера назвав критику "наклепницькою кампанією" проти стрічки, яку, за його словами, багато критиків навіть не переглянули.
Особливу увагу в обговоренні викликала роль Хржановського в Україні. Протягом 2019-2023 років він обіймав посаду художнього керівника Меморіального центру Голокосту "Бабин Яр" у Києві — ініціативи, що отримувала фінансування від бізнесменів, які мають зв'язки з Кремлем.
12 вересня журі Венеційського кінофестивалю нагородило Хржановського "Срібним левом" за видатну режисуру. В ході церемонії вручення премій він присвятив цю нагороду Харкову та українському народу.
Головний приз фестивалю – "Золотий лев" – удостоєна стрічка "Невідома жінка" дансько-єгипетської режисерки Май ель-Тухі. Ця післявоєнна драма розповідає історію жінки, яка в Данії, що звільнилася від нацистської окупації, стикається з небезпекою викриття свого зв'язку з німецьким солдатом.
Цього року Україну на Венеційському кінофестивалі презентувала короткометражка "Тиша" режисера Павла Шпегуна в паралельному показі Orizzonti Short Films. Тим часом, стрічка "Камуфляж" українського митця Микити Гібаленка представляла Німеччину в рамках програми Giornate degli Autori.
