Українка отримала титул принцеси Кореї, але її життя обірвалося трагічно: що відомо про романтичну історію Юлії Муллок та її стосунки з принцем, а також про їхню єдину доньку?
Історія Юлії Муллок, американки з українськими коренями, яка стала останньою принцесою Кореї, є маловідомою, проте надзвичайно значущою частиною як корейського, так і українського минулого. Її життєвий шлях, сповнений неочікуваних поворотів, викликів і гуманітарних ініціатив, висвітлює глибокі аспекти міжкультурних зв'язків та внеску українців у глобальні події.
OBOZ.UA поділиться інформацією про останню принцесу Кореї. Юлія Муллок, яка з'явилася на світ 1928 року в Пенсильванії, США, походила з родини українських емігрантів. Отримавши освіту в престижному Парсонському коледжі дизайну, вона працювала в архітектурному бюро знаменитого архітектора Бея Юйміна. Саме там Юлія познайомилася з Лі Гу, випускником Массачусетського технологічного інституту. Як виявилося, він був не просто інженером, а останнім наслідним принцом династії Чосон, яка правила Кореєю понад п'ять століть.
Їхній шлюб, укладений 25 жовтня 1959 року в українській греко-католицькій церкві св. Юра у Нью-Йорку, став справжнім мезальянсом. Юлія, жінка з ліберальними західними цінностями, опинилася у центрі конфуціанської ієрархії, що вимагала суворого дотримання традицій. Примітно, що Лі Гу, освідчуючись, вивчив кілька слів українською мовою, що стало символічним початком їхнього міжкультурного союзу.
У 1963 році, після зміни політичного курсу в Південній Кореї, Лі Гу та Юлія отримали можливість повернутися до Сеула і оселитися в одній із частин колишнього палацового комплексу Чандук. Хоча корейська монархія вже втратила свій політичний вплив, а її власності були націоналізовані, Юлія зіткнулася з труднощами, які супроводжували її новий статус.
Однією з найбільших складнощів стало те, що батьки чоловіка не змогли повністю прийняти Юлію, а відсутність власних дітей лише загострювала напруженість у сім'ї. Проте саме в цей непростий час українка знайшла своє справжнє покликання в гуманітарній сфері. Вона активно займалася допомогою сиротам і відкрила майстерню дизайнерського одягу в палаці, де працювали особи з інвалідністю. Ця ініціатива стала справжнім новаторством для консервативного корейського суспільства, де питання соціальної інтеграції людей з інвалідністю та усиновлення дітей-сиріт залишалися під забороною. За свою безкорисливу працю та турботу про нужденних, Юлія здобула від місцевих жителів прізвисько "Велика мама" (Keun Umma). Крім того, подружжя вирішило усиновити дівчинку на ім'я Євгенія Ун-Сук Лі.
На жаль, сімейне життя Юлії та Лі Гу виявилося складним. Нездатність мати біологічних дітей, культурні відмінності, фінансові труднощі та постійний тиск з боку королівської родини призвели до розлучення у 1982 році, після 20 років шлюбу. Цікаво, що ні Лі, ні Юлія більше ніколи не одружувалися. Принц переїхав до Японії, де викладав архітектуру, а Юлія залишилася жити в Сеулі, продовжуючи свою благодійну діяльність.
У 1995 році Юлія Муллок переїхала на Гаваї. Востаннє вона відвідала Корею у 2005 році, щоб віддати шану колишньому чоловікові, який помер у Токіо. Юлія Муллок пішла з життя 26 листопада 2017 року на 90-му році життя в будинку для літніх людей у Гонолулу, переживши Лі Гу на 12 років. За свідченнями близьких, її смерть була самотньою.
Історія Юлії Муллок - це не єдиний приклад впливу українців на формування сучасної Кореї. Афанасій Середін-Сабатін, архітектор-самоук з Лубен Полтавської губернії, став першим європейським придворним архітектором корейського імператора Коджона. Його роботи, зокрема Ворота Незалежності та рекреаційний павільйон у палаці Деоксугунг, досі є архітектурними пам'ятками Сеула. Середін-Сабатін також був ключовим свідком убивства японськими найманцями корейської імператриці Мін у 1895 році.
Дослідження життя Юлії Муллок та Афанасія Середіна-Сабатіна, яке активно проводиться українськими істориками та журналістами, зокрема Уляною Скицькою та Романом Пирогом, першим секретарем Посольства України в Республіці Корея, є важливим для розширення гуманітарного виміру українсько-корейських відносин.
Раніше OBOZ.UA писав, що легенда моди Вікторія Гресь назвала причину, чому українські бренди не поширені за кордоном. Українські майстри періодично з'являються на подіумах, їхні вироби одягають західні зірки, а соціальні мережі створюють ілюзію повноцінної інтеграції у світову fashion-індустрію.
