Яким чином спроба вбивства російського генерала позначиться на процесі переговорів? -- The Times
На думку експерта, Кремль не використає стрілянину для відмови від перемовин.
На даний момент ніхто не прийняв на себе відповідальність за спробу ліквідації російського генерал-лейтенанта Владіміра Алєксєєва, який обіймає посаду заступника керівника ГРУ Генштабу ЗС РФ. Однак, експерт з питань Росії Марк Галеотті в статті для The Sunday Times припускає, що за цим нападом може стояти Україна.
"Це молоді чоловіки, які діють спонтанно. Хоча це могло статися два роки тому, насправді це більше нагадує операцію СБУ", — зазначає російський аналітик, який раніше мав контакти з бойовиками "Вагнера", коментуючи можливу причетність цієї групи.
Алєксєєв, уродженець Вінниці, був цінною та законною ціллю в очах Києва, пише Галеотті. За його словами, російський генерал керував російськими спецпідрозділами та таємними операціями, зокрема групами, які намагались вбити президента Володимира Зеленського. Він також відповідав за переговори щодо здачі у полон захисників "Азовсталі", обіцяючи їм у "цивілізоване ставлення".
Замах, вказує автор, може мати ширші наслідки для війни. Стрілянина спонукатиме Владіміра Путіна або припинити бойові дії, або ж піти до більшої ескалації.
Начальник Алєксєєва, адмірал Ігор Костюков, очолює російську делегацію в Абу-Дабі. Один із співрозмовників Галеотті, представник української делегації, зазначає, що ці зустрічі відзначалися "значно серйознішим, прагматичнішим і шанобливішим підходом", а також "меншою залежністю від політичної гордині" в порівнянні з попередніми переговорами. Як російські, так і західні джерела вказують на можливість руху в напрямку розробки мирного плану до кінця березня, який міг би встановити терміни для завершення конфлікту.
Глава Міністерства закордонних справ Росії Сергій Лавров, висловлюючи свою думку щодо замаху на Олексєєва, заявив, що це було організовано Києвом з метою "зірвати переговорний процес". Проте експерт Галеотті вважає, що Москва не має наміру використовувати цей інцидент як виправдання для припинення переговорів. Скоріше за все, Кремль прагне "заробити очки" у відносинах з Вашингтоном, демонструючи готовність продовжувати діалог, незважаючи на "провокації" з боку України.
Більш прогресивне та технократичне крило російської еліти вже давно висловлює своє незадоволення війною, оскільки економіка країни опиняється на межі рецесії, а залежність від Китаю лише зростає. Однак їхній вплив на Путіна є обмеженим, оскільки його більше турбують націоналістичні настрої. Ці еліти розчаровані відсутністю реальних змін та вважають дії Путіна недостатньо рішучими. Вони також пропонують, що Росії необхідно ввести воєнний стан, мобілізувати сотні тисяч резервістів і разом із новобранцями відправити їх на фронт.
На початку Путін намагався або ігнорувати, або привласнити ці радикальні настрої. Після перевороту Вагнера відбулося часткове придушення, але Путін не прагнув до відкритої конфронтації, усвідомлюючи, що ці ультранаціоналісти складають невелику меншість, хоча й мають непропорційно велику присутність у військових та силових структурах, -- зазначає Галеотті.
Багато російських націоналістів можуть бути задоволені, якщо в результаті угоди Україні буде наказано вивести війська з Донецької області. Ці особи бачать вигоду в тому, щоб уникати звинувачень на адресу Зеленського стосовно замаху на Алексєєва. Однак екстремістські групи вважатимуть таку угоду зрадою, оскільки це відкриє Україні шлях до зближення із Заходом. Кремль побоюється, що ці радикали зможуть знайти підтримку серед ветеранів війни.
На думку автора, Путін, імовірно, не має наміру надавати екстремістам абсолютну свободу дій, проте також не прагне відштовхнути їх від себе. Зіштовхнувшись із непростою проблемою, яка не має очевидних рішень, лідер Кремля намагається уникнути її. Що стосується Алєксєєва, то він обмежився побажанням швидкого одужання.
Чим більше часу Путін витрачає на роздуми, тим більше він втрачає довіру серед екстремістських угруповань. Ультранаціоналісти з "Царьграда" висловилися про те, що поки українські спецслужби діють безжально і без обмежень, Москва продовжує вести боротьбу, дотримуючись старомодних принципів джентльменства, які, на їхню думку, давно втратили актуальність у сучасних реаліях.
"Складно уявити собі концепцію "джентльменства" в умовах, коли Росія знищує енергетичну інфраструктуру України, позбавляючи тисячі цивільних осіб світла та тепла в умовах морозів нижче -20°C. Однак саме так сприймають цю реальність екстремісти, і їхня готовність обговорювати це стає все більш відвертою", -- підкреслює Галеотті.
Замах на Алєксєєва, продовжив він, лише ускладнює для Кремля ухилення від складних рішень. Якщо мирні переговори зайдуть у глухий кут, це може спонукати Путіна до гнучкості в ім'я уникнення економічної та політичної кризи. Проте він все ще може відчувати необхідність ескалації, аби уникнути ще більшого дратування екстремістів.
