Затримання. Як "смотрящого" за Київською областю Комарницького вдалося спіймати.

НАБУ здійснило велике розслідування під кодовою назвою "Чисте місто", в ході якого були виявлені факти корупції серед посадовців та підприємців, що стосуються земельних питань у столиці. Яким чином функціонували ці корупційні схеми?

6 лютого Національне антикорупційне бюро (НАБУ) повідомило про значний успіх у своїй боротьбі з корупцією. Правоохоронці виявили злочинне угруповання, організоване колишнім депутатом Київської міської ради Денисом Комарницьким.

Статус ексдепутата - не головний для Комарницького. У широких колах він більш відомий як "смотрящий" за галуззю будівництва та інфраструктури столиці. Це почесне "звання" він отримав завдяки впливу, який має на вирішення питань із землею та нерухомістю Києва.

Підприємці, що займаються будівельною сферою, а також представники міської влади поділилися з ЕП своїми спостереженнями щодо стилю та обсягу діяльності Комарницького. Водночас, вони не забували зауважити, що всі правопорушення мають юридичну підтримку, виконуються непомітно та через посередників, тому "зловити когось на гарячому є практично неможливим".

НАБУ змогло схопити за руку головного фігуранта, посадовців Київської міської державної адміністрації (КМДА) та навіть депутатку Київради. Найприкріше для учасників угруповання - вони "попалися" на доволі дрібний "схемі". Якій саме?

Протягом принаймні п’яти років — з 2019 до 2024 року — Денис Комарницький, який обіймав посади політика, бізнесмена та юриста, мав значний вплив на ринок будівництва та інфраструктури в Києві. Цю інформацію неодноразово підтверджували джерела, обізнані у ситуації, серед забудовників, представників влади та чиновників Київської міської державної адміністрації.

Комарницький фактично виступав куратором значної частини ринку первинної нерухомості, а пов'язані з ним компанії вигравали комунальні тендери на ремонт і будівництво житла та інфраструктурних об'єктів.

Неформальний титул "смотрящого" Комарницький здобув у 2019 році, витіснивши з цієї позиції Вадима Столара. Столар втратив свій вплив через репутаційний скандал, пов'язаний зі зміною влади в Україні в тому ж році.

Тоді голова Офісу президента Андрій Богдан намагався замінити Віталія Кличка на посаді голови КМДА кимось із членів команди новообраного президента, а прем'єр-міністр Олексій Гончарук заявляв, що залюбки звільнив би Столара замість Кличка, але той не має формальної посади.

Комарницький був очільником фракції "Блоку Леоніда Черновецького" у Київській міській раді в період з 2008 по 2010 рік. Він мав тісні стосунки з міським головою того часу та виступав як бізнес-партнер В'ячеслава Супруненка, колишнього зятя Черновецького.

Супруненко і Комарницький підозрювалися у розбійному нападі на адвоката у 2005 році. За версією слідства, вони намагалися відібрати документи з відомостями про майнові махінації, що стосуються Комарницького і Супруненка. У 2011 році Комарницького затримали, а Супруненка оголосили в розшук. У 2012 році Комарницькому дали два роки ув'язнення умовно.

В чому полягала роль і функція Комарницького? Він забезпечував юридичний і "понятійний" супровід бюрократичних процесів, пов'язаних з виділенням земельних ділянок під забудову, передачу комунальних підприємств під забудову, забезпечення необхідної кількості голосів депутатів Київради за ухвалення рішень на користь забудовників. За це він отримував гонорар або частку в проєкті.

Детальніше ЕП пояснювала це на прикладі земель біля музею "Пирогів". Згідно з текстом "понятійки" (неофіційний меморандум про будівництво житла з зобов'язаннями сторін), партнери витратили 4 млн дол на отримання Містобудівних умов та обмежень (ключовий документ, який дає право будувати) для однієї з ділянок. Цей документ видає Департамент містобудування та архітектури КМДА.

Подальше затвердження детального плану території на засіданні Київради, зміна цільового призначення земельної ділянки з сільськогосподарського на "для будівництва", проходження експертизи, отримання дозволу на зведення об'єкта та введення його в експлуатацію коштувало б партнерам додаткові 16 мільйонів доларів.

Взамін Комарницький отримав частку в проєкті розміром 6,6%, яку записали на підставну особу. Відповідно, весь потенційний майбутній прибуток від продажу квартир у комплексі ділитиметься між партнерами у вказаних в реєстрі пропорціях.

Здійснення цієї роботи Комарницькому забезпечують "свої" люди, що займають посади в КМДА, а також депутати Київради, які проявляють лояльність, зазначає один із депутатів, просячи не називати його імені. "Київрада - це практичний орган. Депутати голосують за земельні питання з різних мотивів. Деякі отримують зарплату від забудовників, інші голосують за принципом бартеру, а дехто - за фінансову винагороду", - роз'яснює співрозмовник ЕП.

У 2021 році в інтерв'ю для УП Віталій Кличко підтвердив, що мав зустріч з Комарницьким, проте наголосив, що їхня розмова не стосувалася питань нерухомості чи отримання дозволів на будівельні проекти. Мер також зазначив, що подібні теми обговорював і зі Столаром.

Щодо активності Комарницького в інфраструктурному будівництві, яскравим прикладом є Подільський міст. У 2017 році місто підписало угоду на завершення будівництва мосту з компанією "Еко-Буд-Трейд", що, як виявилося пізніше, є власністю Комарницького.

Сума тендеру на той момент складала 6 мільярдів гривень. У 2021 році кошторисна вартість будівельного проєкту збільшилась з 11,251 мільярдів гривень до 19,922 мільярдів гривень.

Депутати Київської міської ради, чи то в жарт, чи то всерйоз, розповідали ЕП, що команда Комарницького охрестила міст "годувальником". Для підтвердження цих слів варто згадати численні заяви прокуратури та Антимонопольного комітету, які стосуються лише цього об'єкта:

Увечері 6 лютого детективи НАБУ оголосили про підозру та затримали сімох осіб, причетних до злочинної схеми. Як повідомили джерела ЕП, слідчі Бюро вручили підозри заступнику міського голови Петру Оленичу, голові постійної комісії Київської міської ради з архітектурних, містопланувальних та земельних питань Михайлу Терентьєву, а також депутатці Київради від "Батьківщини" Олені Марченко.

Затримати Комарницького не вдалося. Як повідомляють джерела ЕП, він зараз знаходиться за кордоном. Він мав право виїзду, оскільки є батьком чотирьох дітей.

Правоохоронці також здійснили обшук у residence керівника виконавчого комітету партії "УДАР" Віталія Кличка, який є близьким соратником міського голови Артура Палатного.

Слідчим вдалося встановити, що ці особи здійснили "повний контроль" над процесами прийняття рішень щодо надання земельних прав та заволоділи територією столиці з наміром подальшої забудови.

"Схема", яку викрило НАБУ, має назву "туалетна". Виглядала вона наступним чином.

Учасники "схеми" виявляли незаселені земельні ділянки, що належать громаді. На цих територіях зводили туалетні кабінки, невеликі сараї або просто якісь безглузді конструкції без конкретного призначення. Юридична особа, пов'язана з учасниками "схеми", оформляла право власності на ці споруди.

Потім компанія зверталася до Київради з проханням дати їй ділянку під цим сараєм для його обслуговування. Часто розмір цих ділянок в тисячі разів перевищував площу самого "туалету". Київрада, відповідно до букви закону, змушена задовольняти прохання. Згодом на цьому місці виростала новобудова.

"Депутати Київради та посадовці КМДА, частина з яких входила до злочинної організації, а деякі перебували під її впливом, забезпечували ухвалення рішень про надання відповідних прав на землю, за що одержували неправомірну вигоду у вигляді коштів та об'єктів нерухомості", - йдеться у повідомленні НАБУ та Спеціалізованої антикорупційної прокуратури.

Прийняття таких рішень було цілковито під контролем членів злочинної групи: "необхідні" особи отримували доступ до земельних ділянок, тоді як інші стикалися з штучно створеними труднощами і змушені були звертатися за допомогою до учасників злочинної організації, як з'ясували слідчі.

НАБУ вдалося підтвердити інформацію співрозмовників ЕП: Комарницький мав значний вплив на процеси всередині Київради та КМДА, як-от дії посадовців, призначення на високі посади лояльних осіб, звільнення підконтрольних службовців, виділення бюджетних коштів у своїх інтересах. Він підтримував зв'язки з широким колом впливових осіб, серед яких заступники голови КМДА, депутати, голова земельної комісії Київської міської ради та інші.

Рішення в земельних питаннях приймалися в IQ Business Centre, розташованому на вулиці Болсуновській. Саме тут відбувалися зустрічі за участю високопосадовців міста та інших важливих фігур. Важливо зазначити, що в цьому бізнес-центрі свої офіси мають Комарницький, бізнесмен-забудовник Степан Черновецький та власник KAN Development Ігор Ніконов.

Детективи змогли зібрати доказову базу у справі, пов’язаній із незаконним виведенням земельних ділянок з власності київської територіальної громади в центрі столиці, які оцінюються всього в 11,6 млн грн у період 2023-2024 років. Пропозиція хабаря, адресована депутатці Марченко, становила 100 тис. доларів. Однак, це може бути лише початком для правоохоронців у розслідуванні більш масштабних корупційних схем і збору даних щодо інших, ще більш значних справ.

ЕП надіслала запит до пресслужби Оленича для отримання коментаря, проте на момент публікації матеріалу відповіді так і не надійшло. У попередньому інтерв'ю Оленич зазначав, що "туалетна схема" є наслідком недосконалості законодавства.

"Коли виникають питання до легальності появи "сараю", ми подаємо скаргу в суд. Суд скасовує - і питання закрите. Інша річ, коли це майно легальне. Майно невелике, а ділянка, яку просять виділити, велика... Ми відпрацювали із судами і зараз вже є роз'яснення та практика: якщо площа земельної ділянки перевищує площу будівлі в 410 разів, ми можемо відмовляти і вже відмовляємо", - пояснював заступник Кличка.

Якщо у власників виявились незареєстровані старі радянські акти, вони звертаються до неофіційних нотаріусів, які допомагають їм у реєстрації. Згодом ці особи приходять до Київської ради з запитом на виділення земельних ділянок.

За словами Оленича, в багатьох випадках, коли власники "туалетів" отримують відмову, вони звертаються до суду та стверджують, що є користувачами земельної ділянки, незважаючи на відсутність рішення Київради.