Архівні свідчення зради: як Степан Бандера розкрив свого кур'єра.
Після Другої світової війни боротьба між радянськими спецслужбами та підпіллям ОУН перейшла у фазу складних агентурних ігор. МДБ шукало способи просунути у лави націоналістів своїх агентів і створювали для них переконливі легенди. Оунівці ж вибудували жорстку систему перевірок, щоб викрити зрадників. Служба зовнішньої розвідки України на основі розсекречених документів з архівних фондів розповіла історію особистого курʼєра Степана Бандери Василя Чижевського, якого завербували радянські спецслужби.
Василь Чижевський з'явився на світ у 1913 році в селі Бабин-Зарічний, що знаходиться у Калуському повіті Івано-Франківської області. Його активна участь в ОУН почалася у 1930 році, коли його запросив однокласник Олександр Луцький, з яким він навчався в гімназії. Чижевський використовував кілька псевдонімів, серед яких "Артим", "Денис", "Дячук" та "Демид". У 1939 році він переїхав до Кракова, де працював у Українському допомоговому комітеті та був помічником фінансового референта Центрального Проводу ОУН.
Василь Чижевський з'явився на світ в Івано-Франківській області і став членом ОУН у 1930 році (зображення з сайту СЗРУ).
Протягом 1941-1942 років Василь Чижевський обіймав посаду керівника ОУН у Станіславській області. Під час Другої світової війни він відповідав за зв'язок Центрального Проводу ОУН. У 1943-1944 роках виконував обов'язки ад'ютанта командира УПА-Захід Олександра Луцького. Наприкінці 1944 року його призначили особистим кур'єром Степана Бандери, який на той час перебував у Мюнхені.
У 1945 році Бандера призначив його звʼязковим між собою і керівництвом ОУН на заході України, а згодом планував призначити керівником зв'язку Головного Проводу ОУН. Чижевський мав виконати важливу місію: встановити контакт із Романом Шухевичем на заході України і передати директиви закордонного центру ОУН.
Повертаючись з Галичини після зустрічі з Шухевичем, де обговорювалися письмові звіти про діяльність ОУН та УПА, а також стан справ у греко-католицькій церкві та інші важливі документи, Чижевський планував організувати зустріч у Празі для керівників підпілля та їх безпечний виїзд до Західної Німеччини. Проте його затримали прикордонники Чехословаччини.
Інформаційна довідка МГБ про Василя Чижевського (зображення з вебсайту СЗРУ)
Побратими намагалися організувати його втечу або принаймні передати в камеру отруту, щоб він нічого не розказав при катуванні. Але в них нічого не вийшло. А заарештованого перевезли до Києва у внутрішню тюрму МГБ. Справі надали особливого значення, вона отримала назву "Д-2".
Розслідування виявило, що НКВС заарештувало Чижевського ще в жовтні 1939 року через підозри у його зв'язках з ОУН. Його примусили до співпраці, присвоївши йому агентурне псевдо "Лис". Він мав забезпечувати інформацію про членів ОУН та УНДО, з якими мав контакти. Проте, згідно з документами справи, він ухилився від виконання цих обов'язків і зник.
Тепер його затримали з виявленими доказами – документами. Вони настійно рекомендували йому добровільно визнати свою провину та співпрацювати. Він поділився всією інформацією, якою володів, і розповів про свою участь у подіях.
Слід підкреслити, що двоє членів ОУН, які були затримані приблизно в один і той же час — Дмитро Маївський і Дмитро Грицай — вчинили самогубство, аби не зрадити своїх товаришів під час допитів. Натомість Чижевський погодився на пропозицію працювати на чекістів за кордоном, щоб уникнути заслання. Однак йому було висунуто погрозу: якщо він знову відмовиться від доносів, це призведе до його загибелі. У внутрішніх документах чекістів зазначалося, що в майбутньому агента можна буде використати для ліквідації Бандери.
Завдання, що стояли перед МГБ і які мав здійснити Чижевський (зображення з ресурсу СЗРУ)
Агенту "Д-2" було рекомендовано повідомити оунівцям, що його, нібито, звільнили з в'язниці в Празі і перевели до радянського табору для репатріантів. Згодом його перемістили до "Бухенвальда", звідки він зміг втекти і добратися до своїх у Мюнхені. Цю вигадану історію він мав розповісти службі безпеки ОУН, щоб уникнути підозр. У 1947 році агента відправили до Німеччини.
Фото агента Д-2 з оперативними працівниками МГБ (з сайту СЗРУ)
Втім, план провалився. Служба безпеки ОУН затримала Чижевського майже одразу після його появи. Його свідчення перевіряли впродовж року, і легенда не пройшла перевірку. Зокрема, він не зміг переконливо описати деталі перебування в таборі Бухенвальд, що стало вирішальним доказом. Після тривалих допитів Чижевський зізнався у співпраці з МДБ. Його визнали зрадником і засудили до смертної кари.
